Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter

Сестри-любомльчанки підкорили серця чоловіків із Перу та з Гватемали

09:21 05.04.2017
924

Сестри з міста Любомля і гадки не мали, що обидві вийдуть заміж за іноземців і поїдуть далеко від батьківської домівки: одна в Америку, а друга – в Італію.

Їхні рідні щороку з нетерпінням дожидають у гості доньок, зятів та онуків: Едіт, Дані та Віталія, – про долю цих жінок пише газета «Вісник і К».

З латиноамериканцем зійшлася в Італії

– Чи переживаєте за дочок, що так далеко заміж повиходили, та ще й за іноземців? – питаю в Галини Гнатюк.

– Ні. Душа моя спокійна. Бо хлопці добрі, – відповідає.

Першою заміж за іноземця вийшла Люда. Вона поїхала на заробітки в Італію. Там і покохала латиноамериканця Даніеля Хіменеса, з яким познайомилась у церкві. Коли мамі по телефону зізналася, що її зять буде аж із Перу, ненька жодним словом не відмовляла від шлюбу.

І мама не помилилась у виборі доньки. Даніель дуже добрий, у всьому допомагає дружині. Вони разом живуть в Італії вже 17 років, мають двоє діток: Едіт і Дані. Щоправда, і досі винаймають житло. Люда, як справжня українка, і там порядкує на землі – садить город. А мама Галина щороку їздить в Італію, щоб побавити онуків і чимось допомогти доньці.

Півтора року зустрічі були… з екрана комп’ютера

Менша дочка Таня після школи навчалась у виші в місті Буча, що на Київщині, де закінчила факультет іноземних мов. А ще вона – проектний менеджер. Працювала на телеканалі у столиці. Могла би там робити кар’єру, проте подальшу долю дівчини вирішила її сестра Люда.

Років п’ять тому в місто Пезаро, де Людмила мешкає із сім’єю, з Америки на пасторську роботу приїхав гватемалець Вільям Овадже. Приємний, доброзичливий, він настільки сподобався українці, що вона вирішила познайомити його зі своєю молодшою сестрою. Хлопець охоче погодився, бо думав, що Таня живе в Італії. Коли ж Люда запросила його до себе в гості, ввімкнула комп’ютер і показала фото сестри: «Знайомся – це моя сестра Таня».

Українська білява полісяночка з Любомля одразу запала в серце молодому гватемальцеві. Це було кохання з першого погляду. Таня досконало знає англійську мову, тож зі спілкуванням не було ніяких проблем. Він їй теж дуже сподобався: смаглява шкіра, чорний чуб – красень, та й годі. Всі думки Вільяма були зайняті лише Танею. Спілкувалися вони по скайпу півтора року. Велика відстань між закоханими не стала на заваді.

Вільям молився, просив у Господа поради і зрозумів: Таня має бути йому за дружину. Спілкуючись по скайпу, освідчився дівчині в коханні. Згодом обоє домовилися про зустріч. І Таня Гнатюк поїхала до сестри в гості, щоб ближче познайомитися зі своїм коханим.

Усього два рази молоді закохані зустрічалися в Італії, а вже на третій Вільям приїхав в Україну, в Любомль, на зустріч до Таниних батьків і запропонувати дівчині руку і серце. Таня сказала, що подумає, а в душі майнуло: «Це моя доля».

Мама знову спокійно прийняла вибір дочки і жодного разу не заперечила. Ве­сілля Тані й Вільяма відгуляли двічі. Перший раз – у Гватемалі, де вони й провели медовий місяць, а другий – у Києві. У Гватемалі Таня до вінця одягала національний костюм, а в Україні – біле плаття.

Родина Вільяма добре прийняла українську невістку у свою сім’ю. Гватемальці живуть дуже бідно, але Бог помагає їхній сім’ї. Дуже подобається Вільяму українська кухня, особливо червоний борщ, голубці, деруни та вареники. А ще – баня-парилка, бо у них такого нема.

Курйоз виник, коли Таня показала Вільяму пам’ятник Тарасу Шевченку. Чоловік подумав, що то… відомий укра­їнський футболіст Шевченко.

Таня і Вільям зараз проживають у Штатах і виховують синочка Віталія. Жінка ніколи не забуває про Україну. Щоразу, коли від’їжджає в Америку, обов’язково везе щось із собою на згадку: вишиванки, макітри, мед, бублики, глиняний посуд, скатертину, вівсянку – щоб усе нагадувало рідне Полісся.

Мріють жити в Україні

Обидва зяті – Вільям Овадже і Даніель Хіменес – стали друзями, почуваються ніби рідні брати. Добрі, щирі, шанують своїх дружин, цінують і люблять, в усьому допомагають, тішаться дітьми. У їхніх сім’ях панує злагода й любов, бо вони живуть за Божими принципами.

На Волинь стараються приїхати раз у рік усі разом, перед тим домовляючись. Дорогими подарунками для Галини Гнатюк від зятів є хустинки, шарфики. А вона їм завжди готує деруни, вареники. Люблять зяті поліську глибинку, ліси, озера.

З нетерпінням батьки дожидають миті, коли обидві дочки із сім’ями зберуться за одним столом у батьківській хаті на рідній Волині. Зяті навіть своєю батьківщиною вважають… Україну, бо вона подарувала їм люблячих та дбайливих дружин. І мріють жити саме тут.

Коментарі
15 лютого
Сьогодні
Вчора
13.02.2019
12.02.2019
11.02.2019
10.02.2019
09.02.2019
08.02.2019
07.02.2019
Підписатися на наші новини
*ви у будь-який момент зможете відписатися від наших новин