Покликання любомльських фельдшерів – рятувати людські життя

Вони не мають права боятися, не мають права на помилку, права відкласти свою роботу на годину чи навіть п’ять хвилин, бо від цього залежить життя і здоров’я людей. Мова йде про фельдшерів екстреної медичної допомоги та медицини катастроф. На знак вдячності та вшанування їхньої професії світова спільнота визначила 21 лютого як Міжнародний день фельдшера.

Майже 38 тисяч населення Любомльщини сьогодні обслуговують 17 фельдшерів чотирьох бригад Любомльського відділення ЕМДМК, яке очолює Аліна Трофимович, пише газета «Новий погляд +».

Пункт «швидкої», який базується у приміщенні Любомльської лікарні та має дві бригади, обслуговує 10 тисяч міського населення та 8 тисяч – сільського. А бригада ЕМДМК у пункті Головне обслуговує 3 тисячі населення, у селі Рівне – більше 5 тисяч.

Як розповідає старший фельдшер Любомльського відділення ЕМДМК Аліна Трофимович, лише любомльські працівники швидкої мають в місяць в середньому 250 викликів, якщо з іншими двома пунктами – то 300-350 викликів. Робота ж старшого фельдшера – це своєрідна роль адміністратора, який має регулювати роботу бригад та слідкувати, щоб вони були забезпечені необхідними засобами. Також саме фельдшери слідкують за вмістом медичної сумки з ліками та засобами, які потрібні для невідкладної допомоги хворому, перевіряють стан обладнання в автомобілі швидкої та ведуть документацію. Сама ж пані Аліна очолює Любомльського відділення ЕМДМК з 2012 року, а до цього здобувала практичний досвід в Любомльській лікарні у педіатричному відділенні, хірургії та терапії.

Аліна Трофимович

За дев'ять років її роботи, зізнається, значно покращилося матеріально-технічне забезпечення, зокрема,  Любомльський пункт отримав два нових авто «швидкої допомоги» і одне – Рівне. Правда, в Головні фельдшери поки змушені їздити сільськими дорогами (а вони подекуди – не в найкращому стані) на старенькому УАЗі. Повністю медики забезпечені медичними матеріалами, медикаментами, апаратурою: мають кардіографи, дефібрилятори, набори для надання допомоги при травмах. Кажуть, ще жодного разу не було такого випадку, коли б приїхали на виклик і бракувало якихось медикаментів.

На характеристиці викликів любомльської «швидкої» позначається сезонність: взимку більше виїжджають на травми внаслідок ожеледиці, також виклики на ДТП. Восени та весною актуальні виклики, пов’язані із серцево-судинними захворюваннями.

1

«Найважче у роботі фельдшера, мабуть, витримати усе навантаження емоційно, хоч і в фізичному плані також важко. Наприклад, сьогодні одна бригада складається лише з водія та … фельдшера, котрий сам має надавати допомогу людям. А в екстрених важких випадках однієї людини недостатньо. На плечі фельдшера часто лягає транспортування хворого у карету швидкої, і інколи  пацієнта, якщо він не може ходити, доводиться зносити з 4 чи 5 поверху», – розповідає Аліна Трофимович.

За словами керівниці, увесь склад фельдшерів «швидкої» – це професіонали своєї справи, де колеги «зі стажем» охоче діляться своїм досвідом з молодшими. 

Після закінчення навчання у Ковельському медичному училищі Сергій Соколенко працював фельдшером у селі Бірки, а згодом – у Любомльському відділенні ЕМДМК. Каже, за роки роботи на «швидкій» багато чого довелося побачити і пережити, хоча свою роботу не вважає щоденним героїзмом, навіть коли доводиться рятувати людські життя. Хоча страх, каже, є, коли, приїжджаючи на виклик, бачиш перед собою бездиханне тіло молодої людини. Вразив чоловіка один з останніх випадків, коли довелося рятувати 14-річну дівчину, дихання якої відновилося лише тоді, коли доставили на приймальне відділення. Радіють, коли вдається врятувати пацієнтів, особливо після зупинки серця.

Сергій Соколенко

«Реформи в медицині – це одне, але наших обов’язків ніхто не скасовував: ми як працювали, так і працюємо. Важко доїхати до пацієнта взимку, особливо у вечірню пору, коли дороги переметені,  нерозчищені, або пішки йти до будинку з двома великими валізами в руках, в яких – обладнання та ліки –  по калюжах, з мокрими ногами, бо ти не знаєш, з чим доведеться зіткнутися», –– розповідає колега Сергія Соколенка Вікторія Сулік. 

Віка працює на «швидкій» шість років, але за цей час отримала чималий професійний досвід. Бо таки в середньому за зміну виїжджають на 9-10 викликів, тому нудьгувати тут ніколи. Рекорд – 21 виклик за зміну. Тоді, зізнається, ледве з колегами додому добралися.

Вікторія Сулік

Виїжджати доводилося на різноманітні виклики: опіки, ДТП, травми при падінні, серцево-судинні захворювання, до немовлят. Буває, доводиться консультуватися з лікарем-кардіологом з Луцька, коли випадок є складним.

«І хоч усі наші фельдшери вміють «читати» кардіограму, інколи є  потреба проконсультуватися з кардіологом, як надати допомогу. Багатьох людей доводиться госпіталізовувати до лікарні, в деяких випадках навіть довго вмовляти, бо ти бачиш, що першою допомогою людина не обійдеться», – розповідає Віка Сулік.

 Попри фізичне та моральне навантаження, не втрачають фельдшери «швидкої» почуття гумору, бо переконані, що з надто серйозним ставленням до роботи можна швидко «перегоріти». Жартують, що тут, на «швидкій», можуть працювати люди лише з великого патріотизму та любові до своєї справи. Без цього тут – ніяк.

«Хотілося б, щоб робота наших фельдшерів була гідно оцінена фінансово, бо  в їхніх руках – життя та здоров’я тисячі людей. Мріємо і про те, аби бригади «швидкої» були доукомплектовані або ще одним фельдшером, або ж лікарською бригадою. Тоді, звісно, і результат від такої роботи буде іншим», - переконана Аліна Трофимович.

1

Віта ШЕПЕЛЯ