Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter

«Надіюсь, що завдяки новаціям залізницю вдасться витягти з кризи», – любомльський залізничник Василь Сморкісь

12:00 04.11.2020
2151

Майже 150 років тому в Любомлі відкрили залізничну станцію, котру в ті роки спорудили при будівництві лінії Ковель-Холм. Відтоді станція виконувала стратегічну не лише для краю, а й для Волині роль.

«У роки другої світової війни старе приміщення станції зруйнували, натомість у 1950-х роках звели нове за типовим проєктом», розповідає Василь Сморкісь, начальник Любомльської станції регіональної філії «Львівська залізниця», пише газета «Новий погляд+».

Очолює він цю структуру з 1993 року, а загалом у сфері залізничних перевезень працює з 1988 року, тож як ніхто знає про усі її проблеми та найменші нюанси в роботі.

Зізнається, що до російсько-української війни життя на станції вирувало на повну, адже послугами користувалися не тільки жителі Шацького та Любомльського районів, а й навіть сусідньої Білорусі, котрі купували квитки на Крим та Одесу.

[img]3_img_5815.jpg[/img

«Бувало, у відпочинковий сезон вже з самого ранку біля наших кас була черга з 10-15 білорусів. Вони викуповували більшість квитків, а потім перепродували їх у себе. Тепер же, з початком пандемії, на пасажирських перевезеннях позначилися й карантинні обмеження. Рішення про відновлення пасажирських перевезень приміськими потягами приймають органи місцевого самоврядування, але зважаючи на зростання кількості хворих загалом в Україні – хто зна, коли ми дочекаємося такого рішення», – розповідає Василь Іванович.

За словами начальника станції, залізничним транспортом в останні роки здебільшого користувалися пенсіонери, студенти, та пільгові категорії населення, адже їхати потягом – набагато дешевше, ніж автобусами. Наприклад, пенсіонерам вигідно було їздити у сусідню станцію Луків за дешевшим хлібом, у Ковель – на базар за продуктами харчування, у вихідні їздило багато студентів.

Але рук залізничники не опускають. За словами Василя Сморкіся, левова частка прибутків станція отримує від надання такої транзитної послуги, як розвантажування та навантажування вагонів. Так, з початку року на станції вивантажили 2723 вагона, навантажили 1146 вагонів. Загалом любомльські залізничники надали транспортних послуг на більш ніж 23 мільйона гривень.

«Коли на станцію прибуває вантаж, який прямує до Польщі чи інші країни Європи, ми повинні його перевантажити у вагони на вузькі колії, бо ж в Україні ширина колії – 1520 мм, а в Європі – 1425 мм. Якщо вантаж приходить з Європи – то перевантажуємо з вузьких колій у вагони на широких коліях, і розподіляємо його між іншими областями. Як правило, з Польщі везуть до нас мінеральні добрива, а ми в Європу відправляємо будівельні матеріали (в основному щебінь), зернові», – каже любомльський залізничник.

В минулі роки залізничникам багато доводилося перевантажувати лісу-кругляку, коли ще не діяла заборона на його експорт.

«Зараз лісова галузь, в більшості, експортує перероблені лісоматеріали. А це вже далеко не ті об’єми, що були раніше. За весь рік лісівники спромоглися відвантажити лише вагон пиломатеріалів», каже Василь Сморкісь.

Завдяки угоді з однією фірмою об’єми навантажень-вивантажень продукції вдається втримувати на одному рівні, відтак – уникнути скорочень штату працівників, хоча галузь і переживає не найкращі часи. Зараз на станції працює 22 людей, серед яких працівники, повязані з організацією залізничного руху, два квиткових касира, товарна контора, де комерційні агенти здійснюють оформлення вантажних перевезень. А ще – структурні підрозділи, які доглядають за станом колій, зв’язківці, електрики, фахівці Ковельської станції сигналізації і зв'язку, які регулюють рух потягів, аби вони не зіткнулися між собою.

Хоча за останні десятиліття українська залізниця втратила монополію на перевезення вантажів, проте рівень доходів залізничникам вдається втримувати на одному рівні завдяки збільшенню тарифів на перевезення. Додає оптимізму в роботі й той факт, що жоден наземний транспорт не зможе перевезти на чималу відстань великі об’єми вантажу, як залізничний

Найбільша проблема, з якою доводиться стикатися у роботі любомльським залізничникам це брак фінансування. Звідси одвічним є питання ремонту приміщення станції. Власними силами вдається лише зробити деякі косметичні ремонти, але для того, щоб станція набула комфортного та європейського виглядупотрібні чималі кошти.

«Здається, що ми гроші заробляємо, але ми їх ніколи не бачимо. Залізницяце дуже складна система взаєморозрахунку, бо левова частка коштів, отриманих від транзитних перевезень, осідає в транзитних станціях. Також серед найбільших проблем – зношеність колійного полотна, вагонів та тепловозів. На сьогодні маємо чотири законсервовані колії, які стали непридатними для використання, а ремонтувати їх недоцільно», каже Василь Сморкісь.

Проте тут надіються, що залізничну галузь, попри все, вдасться витягнути з кризи завдяки новаціям, що запроваджує керівництво, і це дасть змогу оновити парк тепловозів та вагонів, надавати якісні транспортні послуги на сучасному рівні.

А з нагоди свята – Дня залізничника України, який відзначають 4 листопада, Василь Сморкісь щиро вітає усіх своїх колег та зичить міцного здоров'я, оптимізму, наснаги у роботі та гідної зарплати!

Коментарі
Загрузка...
24 листопада
Вчора
22.11.2020
21.11.2020
20.11.2020
19.11.2020
18.11.2020