Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter
Олександр Дзядук
Олександр Дзядук

«Я готовий взяти на себе відповідальність за розвиток Любомльської громади», – Олександр Дзядук

14:24 17.10.2020
1918

Місцеві вибори, які відбудуться 25 жовтня, стануть переломними у житті новостворених громад. І від того, кому довірять люди керувати громадою, кого оберуть у депутатський корпус, залежатиме розвиток території в наступні 5 років.

Одним з восьми претендентів на посаду голови Любомльської ОТГ є Олександр Дзядук, людина доволі відома і знана не лише в районі. Тож з чим і з ким він іде на вибори, які перші кроки робитиме у разі обрання його головою та як планує розвивати громаду – розмовляємо з кандидатом на посаду Олександром Дзядуком.

Ви балотується на голову ОТГ, чому прийняли таке рішення?

Я вже 20 років разом зі своєю сім’єю проживаю у Любомлі, тут живе багато моїх рідних, друзів, знайомих. Саме вони мене переконали балотуватися на голову громади. Бути депутатом ОТГ – це одне, але інші можливості для розвитку громади має голова. На вибори йду за підтримки політичної партії Ігоря Смешка «Сила і честь», бо вважаю, що в їхній команді зібралися справді достойні люди, здатні на кардинальні зміни як у державі, так і громадах.

Ваші перші кроки на посаді голови у випадку перемоги на виборах?

Найперше, це розробити стратегію розвитку громади. Як би це банально не звучало, але це основний документ, який визначатиме її майбутнє на 5 чи 10 років. Для цього треба обговорити кожен крок та пункт стратегії з громадськістю, активістами та депутатами: черговість ремонту вулиць, освітлення, ремонту та будівництва закладів.

Чи плануєте до розробки такого документу залучати спеціалістів?

Читайте також: Олександр Дзядук – про першочергові завдання, які потрібно вирішити у Любомльській громаді

Звичайно, є фахівці з різних громадських організацій, в тому числі й у Луцьку та Києві, представники європейський організацій, які допомагають громадам розробляти їхні стратегії розвитку. У більшості країн Євросоюзу десятки років тому відбулася реформа децентралізації, тому їхній досвід є дуже корисним для наших громад.

Мабуть, Вам доводиться тепер багато чути запитання людей, чому у період, коли працювали головою РДА, не зробили того, що декларуєте тепер

Найперше, голова адміністрації – це особа, яку призначає президент, з певними зобов’язаннями, вимогами та повноваженнями. В більшості його робота стосується нагляду за дотриманням законності, виконання делегованих районними радами повноважень. А голова громадице господарник, котрий напряму вирішує проблеми території чи громади. У період з 2010 по 2014 рік, коли я обіймав посаду головою адміністрації, не було таких можливостей наповнювати бюджет, які тепер мають громади: акцизний збір, ПДФО, податки за нерухомість чи оренду землі та іншого. Не було й теперішніх великих аграрних компаній, що сплачували податки в район чи сільські ради. Але попри все, не можна сказати, що в районі нічого не робилося і не будувалося.

Читайте також: «Сила і Честь» представила кандидатів в депутати до Любомльської міської ради

На той час ми почали акумулювати кошти на будівництво та ремонт доріг, закладів освіти та медицини. В ті роки збудувати більше 40 кілометрів доріг з білощебеневим покриттям, 12 кілометрів асфальтованої дороги, хоча проєктно-кошторисної документації на їх ремонт виготовили набагато більше. Зокрема, дороги, що веде на Городно, без підготовчої роботи районної та обласної адміністрації не було б. Відремонтували більшість ФАПів в селах Любомльщини, відкрили нові дитсадки та нові групи (в селах Гуща, Хворостів, Столенські Смоляри). Вперше за роки незалежності почали виконувати закон про забезпечення житлом дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які досягли 18-річного віку, на що частину коштів виділяли з місцевого бюджету, частинуз обласного. Організували роботу та відкрили центр для дітей з інвалідністю, провели Інтернет у сільські бібліотеки

Візьмемо до прикладу тепершінє будівництво Головненської школи. Проєктно-кошторисну документацію розробляли ми в ті роки на заощадженні відділом освіти кошти, а з районного бюджету виділили ще 800 тисяч гривень на початок будівництва.

Усі звикли критикувати владу, що вона вміє лише перерізати стрічки у новобудовах. Відзначу, що за три роки мені довелось перерізати майже сотню таких стрічок. І це були не формальні процедури, а спільна робота усіх гілок влади, найперше – за підтримки тодішного голови Волинської ОДА, нині покійного Бориса Клімчука. Хоч він і ставився до мене по-батьківськи, та вимагав конкретних дій та кроків, за що йому дуже вдячний. Його вклад у розвиток Волині важко переоцінити, це дійсно був керівник з великої літери.

-Основа розвитку громади - бюджет, який потрібно наповнювати. Які будуть Ваші кроки в цьому напрямку, які додаткові джерела наповнення будете задіювати?

-Будь-який господар має ефективно використовувати той бюджет, який є. Розумію, що після 25 жовтня громадам не буде на що сподіватися, і вони будуть змушені оперувати тими фінансами, що залишилися. Найперше, варто впорядкувати витрати на енергоносії. Є котельні у закладах, котрі й досі працюють на вугіллі. Їх варто перевести на місцеве паливо: торфобрикет, дрова, крихту, щепу, що дасть велику економію. Друге – впорядкувати штат працівників ОТГ. Розумію, що під час створення Любомльської ОТГ багато повноважень лягло на її «бюджетні плечі», але варто організувати роботу деякий структур так, щоб вони обслуговували й інші громади краю. Третє – переглянути розмір заробітної плати працівників громади.

Багато питань і до організації роботи комунального підприємства, яке могло б бути якщо не прибутковим, то хоча б самоокупним. Підприємство втрачає майже два мільйона на рік на вивезенні рідких нечистот та сміття від населення. Варто розширити мережу водопроводу та каналізації, що дасть нормальний фінансовий ефект.

Додатковим джерелом наповнення бюджету є сільське господарство (земельний податок), та податок на нерухомість, зі сплати якого є великі борги. Варто було б допомагати у маркетингу місцевим підприємцям та бізнесменам, адже чим більше вони заробляють – тим більші податки сплачують до бюджету. Для прикладу, у приміщенні місцевого заводу «Маяк», який колись гримів на всю Україну, організували виробництво меблів, які купують в інших районах та областях. Але в нас про цю продукцію знає обмежене коло осіб. Чому? Бо немає реклами. І в такій ситуації знаходяться чимало наших підприємців. Варто було б організовувати семінари, де могли б рекламувати продукцію місцевого бізнесу. Голова ОТГ повинен бувати по декілька разів на рік у кожному великому чи малому підприємстві громади, цікавитися їхніми проблемами та допомагати з рекламою їхньої продукції.

В Любомльській громаді повинен функціонувати логістичний центр для аграріїв, для чого є увесь необхідний ресурс. Потрібно тільки зацікавити інвестора та звести його з фермерами та аграріями, які працюють на нашій території. Допомогою бізнесменам у їхній діяльності може стати створення своєрідного бізнес-центру, який надаватиме різні консультативні послуги (подання декларації, сплата податків, ведення фінансово-господарської діяльності для дрібних підприємців). Коли підприємець платитиме в центр 300-400 гривень, він гарантовано отримуватиме певну послугу (юридичний супровід, подання певних звітностей у Пенсійний фонд чи податкову, ведення бухгалтерії).

Узагалі надання адміністративних послуг має бути сконцентрованим в одному приміщенні. Представники усіх державних установ, пов’язаних із ЦНАПом, мають бути в цій структурі. Щоб людина, приїхавши з села, отримала послуги в одному місці, а не бігала по усіх організаціях Любомля.

Соціальна сфера є найбільш дотаційною. Чи потрібна реорганізація цих закладів та за які кошти можна буде їх утримувати?

Соціальна сфера – дуже широке поняття. Якщо беремо освіту, то в селах багато противників закриття чи реорганізації шкіл. Це дуже болюче питання, але реорганізація однозначно буде. І це не залежатиме від того, хто очолить громаду. Є закон України про створення опорних шкіл, є вимоги до фінансування навчальних закладів. Зрештою, постане питання, чи вистачатиме у громади коштів на ці речі. Але однозначно, реорганізація має відбуватися тільки за тісного діалогу влади, місцевого населення та колективів навчальних закладів. І перш ніж проводити реорганізацію, держава має запропонувати альтернативу: доступність дітей до навчання в інших школах, облаштування доріг, забезпечення транспортом та більш комфортними умовами в закладах.

Діяльність ФАПів теж актуальна тема. В багатьох селах їхнє утримання є затратним, але функціонування вкрай необхідним. Який вихід бачите із цієї ситуації?

Я тільки «за» збереження мережі ФАПів по селах. Не має значення, як вони будуть називатися – ФАПом чи пунктом здоров’я, але люди щодня повинні бачити фельдшера в селі. Можливо, він буде поєднувати роботу у школі та сільському медзакладі, тоді в працівника буде додатковий фінансовий стимул залишитися в селі та обслуговувати його жителів. Не врегульовано й питання продажу сільськими фельдшерами ліків. Моя позиція однозначна: люди повинні мати можливість в селі купити необхідні ліки першої необхідності чи то в комунальній аптеці, чи то у фельдшера.

Галузь культури та спорту завжди фінансувалися за залишковим принципом. Ваші ідеї, аби культура та спорт вийшли на достойний рівень.

За ті три роки, коли я очолював РДА, такого не було. В ці галузі вкладали чималі кошти. Сьогодні варто організувати діяльність закладів культури так, аби вони могли надавати платні послуги. І це не лише проведення дискотек, а організація масових заходів у поєднанні зі спортивними: фестивалі, спортивні забави, надання в оренду приміщень, організація зеленого туризму, туристичних маршрутів пам’ятками культури ( а в Любомлі є що показати!).

Пригадую, як уперше в Римачах організував районний фестиваль спорту, куди з'їхалися команди з усіх сільрад. І наступний такий фестиваль проводили вже у команди-переможця. І чим більше таких заходів проводять, тим більше людей їх відвідує.

Кадрова політика в громадах основа ефективного управління. З якою командою йдете на вибори голови та як будете формувати управлінський апарат?

Ми вже сформували склад команди, яка йде зі мною на вибори у депутати Любомльської ОТГ. У ній – представники різних галузей: медицини, освіти, бізнесу… Вони є професіоналами у своїй галузі, достойними та знаними у громаді людьми. Кожен з них озвучував свої бачення розвитку громади, на основі чого складали нашу передвиборчу програму.

Я хотів би у міській раді створити депутатську комісію, яка буде займатися проектами та залученням інвестицій. Знаю, що в медицині та освіті є люди, які знають, як залучити проектні кошти на місцевому, всеукраїнському та навіть міжнародному рівні. Їхній досвід у поєднанні з роботою фінансистів буде мати неабиякий ефект та стане рушійною силою розвитку громади.

Стосовно старост, то їх кандидатури мають обов’язково обговорюватися у старостинствах, і лише тоді затверджуватися на сесії ОТГ. Про кандидатури заступників можна говорити тільки після виборів. Бо ж невідомо, якими ще будуть їх результати. Звичайно, це буде великий конкурс, бо в наш час легше знайти керівника-гуманітарія, ніж фахового менеджера, який би орієнтувався в усіх сферах.

Чому, на Вашу думку, не вдалося відстояти Зачернецьку та Хворостівську сільради?

Територіальна реформа в певний момент була упущена. Для прикладу, на територіях Любешівського та Шацького районів будуть функціонувати по одній громаді. З 2011 року, коли заговорили про адміністративний устрій та реформу, на території Любомльського району також передбачалося створення однієї ОТГ. Звичайно, час вніс свої корективи, і тепер маємо чотири громади. На жаль, в свій час керівництву Любомльської ОТГ не вдалося переконати жителів Хворостівської сільради приєднатися до Любомля. Ситуація із Зачернеччям протилежна: у Києві не дослухалися до волевиявлення людей та вчинили непорядно. Відтак громада опинилася у складі майбутньої Смідинської громади.

Стосовно Згоран, то вважаю, що слабка агітаційна кампанія керівництва Любомльської ОТГ, пропозиції від Шацька та Рівна про доєднання зробили свою справу: жителі території остаточно не визначилися, з ким бути, відтак опинилися у Головненській ОТГ, як це було передбачено перспективним планом.

Ви доволі відома людина на Любомльщині. Вас усі знають як підприємця та колишнього голову РДА. Але мало хто – як людину…

Яким я є як людина – то це можуть сказати тільки самі люди. Після звільнення з посади голови у 2014 році ще декілька років в селах люди зверталися до мене та просили повпливати на певну ситуацію чи допомогти. Казав, що я вже не керую районом. Але вони все одно зверталися, бо знали, що не відмовлю.

Чим найбільше пишаєтеся у своєму житті?

Своєю сім’єю. Я гордий, що маю таких дружину та дітей. Старша донька є студенткою 4 курсу Львівського університету імені Івана Франка, водночас працює і є самодостатньою. Вона усього досягнула своїм розумом, талантом та наполегливістю. Дружина – це моя підтримка та горідсть.

Мені не соромно дивитися людям в очі, бо усього, що маю, досягнув своєю працею. Бував і на заробітках за кордоном, пройшовши шлях від простого робітника до начальника об'єкта. Побудував власний будинок ще до того, як став головою РДА. Отримував пропозиції залишитися працювати за кордоном, але вирішив, що більше користі принесу краю тут.

Про що найбільше жалкуєте, можливо, чого не вдалося зробити?

Я ніколи не жалкую про те, що зробив, а жалкую про те, що НЕ зробив. Великий мій мінус у тому, що завжди звик довіряти людям. Мабуть, цього вже не відбереш.

Чи готові Ви взяти відповідальність за розвиток громади, за її успіхи, а також невдачі?

– Звісно, готовий. Я розумію, яка це відповідальність, і боюсь тих людей, котрі попри все рвуться до влади. Я три роки керував районом, і не боюсь зайти в будь-який двір, приїхати в село та поспілкуватися з людьми, бо знаю, що соромитись мені нічого. Звик поважати людей, котрі мають та висловлюють власну думку, навіть тоді, коли вона не збігається з моєю позицією.

Розумію і те, що відповідальність за розвиток громади буде персональна, а не колективна. Для цього одним з принципів моєї роботи буде обов’язкове врахування думки людей, бо тільки разом ми здатні зробити громаду комфортною для її жителів.

Коментарі
19 жовтня
Сьогодні
Вчора
17.10.2020
16.10.2020
15.10.2020
14.10.2020