Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter

Яким має бути прапор України: жовто-блакитним чи синьо-жовтим?

20:36 14.10.2016
1141

Сьогодні час великих змін. Час реформ. Серйозні перетворення завжди починаються з духовно-світоглядного оновлення. А це, в свою чергу, неминуче вимагає повернення до правильної символіки.

«Та яке це має значення – синьо-жовтий чи жовто-блакитний, – скажуть нам. – Це ж всього-на-всього лише прапор». Можливо, так, але символіка – це сконцентрований світогляд народу, нації, - про це пише газета «Новий погляд+».

Своє знаменно ми, українці, традиційно називаємо «жовто-блакитним». На мові наук про прапори та про герби це значить, що жовтий колір є головним, а блакитний – допоміжним.

Із сакральної точки зору жовтий колір означає активне, творче, сонячно-вогняне, духовно-божественне начало, а блакитний – пасивне, вологе, консервативне начало, що потребує активізації та одухотворення.

Отже, жовто-сонячний колір нашого прапора позначає Творця і божественну активність, а блакитний – створену ним (жовтим) матерію, наш земний світ. А тому-то (із сакральної точки зору) зображення на національному прапорі синього (зверніть увагу, не блакитного!) над жовтим означає, що ми з вами (нація) визнаємо панування пасивного над активним, консервативного над творчим, матеріального над божественним.

Багато хто може з цим не погодитися, але, на мою думку, сьогоднішній прапор реально відбиває нині існуючий у державі стан перевернутого природного порядку. А це, в свою чергу, є продовженням домінування безбожності, генетичне та культурне виродження, і врешті-решт, смерть та каліцтва на триваючій російсько-українській війні.

Постановою Верховної Ради «Про Державний прапор України» від 28.01.1992 року державним прапором України є полотнище синьо-жовтого кольору. Отже, верхня його половина є синьою (головний колір), а нижня – жовтою (допоміжний колір). А тому-то, згідно із законами геральдики (науки про герби), державний герб мав би зображатися як синій Тризуб на жовтому тлі.

У дійсності, ми маємо правильний – жовтий Тризуб на синьому тлі – і це правильно, хоча за історичною традицією колір тла має бути блакитного кольору. Але тоді логічно головний – жовтий має бути вгорі нашого прапора, а не навпаки, як зараз!

Сьогодні є багато захисників синьо-жовтого прапора, які стверджують, що синє – це небо, а жовте – це пшеничне поле. Українці – хліборобська нація, тому їх природним символом є синьо-жовтий прапор. Це примітивна легенда-байка, створена в кращих комуністичних традиціях, про «мирне» синє небо над «щедрими» пшеничними полями. Яке воно «мирне», ми бачимо зараз на Донбасі, а як живуть-бідують селяни серед «пшеничних полів», також знаємо. Правду кажучи, на жаль, мирним небо над Україною ніколи не було (постійна боротьба українців із ворогами).

З іншого боку, по-перше, небо буває синім надзвичайно рідко, адже у сонячний день воно зазвичай блакитне (тож для позначення неба і пшениці прапор мав би бути блакитно-жовтим). Насправді ж, синій колір на нинішньому прапорі України є не символом неба, а запозиченим у червоно-синього прапора УРСР (привіт, декомунізація).

По-друге, пшениця має у природі жовтий колір лише дуже короткий час, а українці є нацією не лише хліборобів, а також промисловців і науковців, митців і воїнів. Тому зведення українського світогляду лише до селянської праці кріпака є засобом інформаційно-духовної війни на послаблення української нації.

Сьогодні постійно звучить теза, що люди звикли до існуючого прапора і немає потреби щось змінювати. Насправді, не звикли, бо і досі підсвідомо називають існуючий прапор жовто-блакитним. Такий стан речей нас не може задовольнити.

Ми повинні зрозуміти, що стабілізація такого стану означає постійне вимирання українського народу і його подальше розпорошення за межами рідної землі. Потрібно зламати ці негативні тенденції і здійснити суттєві зміни.

Серйозні перетворення, як ми зазначили, завжди починаються з духовно-світоглядного імпульсу, з оновлення свідомості. А відновлення правильного світогляду неминуче вимагає повернення до правильної національної символіки.

Можна згадати дружню нам Грузію, яка після своєї революції змінила свій державний прапор, і це стало потужним символом оновлення, що принесло свої позитивні результати. Можливо, збіг обставин, скажете ви? Не думаю.

На превеликий жаль, у нас не все в порядку із символами і на місцевому рівні. Ось, наприклад, біля однієї з установ в нашому місті висить прапор… ворожої столиці (Москви). Та це питання більше до місцевої влади.

Повернення історичного прапора буде мати величезне символічно-історичне значення. Адже в житті як окремої людини, суспільства і держави важливим є все, особливо сакральні речі.

Тому-то історично правильним наш прапор має бути жовто-блакитним. І це, на мою думку, має бути не просто зміна місця кольорів, а, насамперед, означатиме повернення долі країни на правильний шлях розвитку та процвітання.

Можливо, комусь байдуже все вищесказане. Можливо, комусь не колють очі державні прапори, де синій колір завдяки сонячному промінню перетворюється на фіолетовий. Можливо, їм все в нашому житті фіолетово.

Іван ТРАЧ,

учитель історії Любомльської районної гімназії ім. Наталії Ужвій

Коментарі
15 лютого
Сьогодні
Вчора
13.02.2019
12.02.2019
11.02.2019
10.02.2019
09.02.2019
08.02.2019
07.02.2019
Підписатися на наші новини
*ви у будь-який момент зможете відписатися від наших новин