Майже 30 років веде щоденне спостереження за погодою

Для 67-річного Василя Кондратюка зі Старовойтового ранок традиційно починається з перевірки показів вуличного термометра. Занотувавши ці дані, господар береться за звичну селянську роботу. Протягом дня до своїх записів чоловік повертається не раз.

Починаючи з грудня 1986-го, Василь Панасович веде своєрідний літопис селянських буднів. Щоденні записи у зошиті починаються з найвищого та найнижчого показників температури і погоди за цілу добу. Практично по годинах занотовано, чим займався сам господар протягом дня. Далі йдуть місцеві новини – хто в селі народився чи помер, що робили у той день сусіди, чим займалися родичі.

Повідомляє КОРДОН.

Є тут інформація і про діяльність депутатів місцевої Рівненської сільради, до складу якої входить Старовойтове – з 1998-го року Василя Панасовича 25 років незмінно вибирали у депутатський корпус. Починаючи з Революції Гідності, в окрему колонку винесені всеукраїнські новини. Особливе місце у щоденнику займають фази місяця, що записані в окрему таблицю.

«Завдяки багаторічним спостереженням за їх змінами я прогнозую погоду, – стверджує Василь Панасович. – Як тільки міняється фаза місяця, змінюється і погода. Приміром, 4-го липня був молодий місяць. Стало трохи холодніше, бо до того у кінці червня – перших числах липня температура сягала й до 35-ти градусів тепла.

12-го липня – перша чверть місяця. Тоді знову почалася спека. На повний місяць, 19-го липня, температура знову спала. І останньої чверті, з 26-го липня, знову стовпчик термометра пішов угору. Що стосується серпня, то похолодання і довгоочікувані дощі почнуться з 10-го числа, на першу чверть місяця».

А ще, переконує пан Василь, він може спрогнозувати, якою буде погода на цілий рік. За його словами, для цього треба лише взяти до рук щоденника і повернутись до записів семирічної давності.

«Цьогоріч погода на 70-80 відсотків така, як була 2009-го, – каже Василь Кондратюк, перегортаючи списані каліграфічним почерком сторінки. – Я можу це легко доказати. Ось, приміром, початок липня 2009-го був спекотним, потім похолоднішало, потім знову почалася спека. Точно така погода була й нинішнього липня. У серпні висока температура чередувалася з прохолодою і дощами. Вересень місяць був теплим і сонячним. Температура трималася майже така сама, як влітку. Тому копати картоплю цьогоріч можна не поспішати. У вересні для цього вистачить сонячних днів».

Згідно із записами у його щоденнику цьогоріч нас чекає сніжна зима – 2009 -го року перший сніг випав 13-го жовтня, перед Покровою. Він, щоправда, не лежав, а розтанув. У листопаді дощі чередуватимуться з морозами. У грудні почнуться снігопади. Новий рік і Різдво 2017-го буде зі снігом і морозом. У лютому лютуватимуть завірюхи. Потепління почнеться наприкінці місяця. А у березні можна чекати весни.

Пан Кондратюк каже, що за незвичне хобі односельчани жартома називають його місцевим гідрометцентром. А Рівненський сільський голова Володимир Крижук переконує – Василь Панасович зробив неоціненний вклад в історію Любомльщини.

«Записи мого земляка – своєрідний місцевий архів, – каже пан Володимир. – На сьогодні він дописує вже третій том. Вважаю, що його багаторічні дослідження варто передати в краєзнавчий музей. Прийде час, коли цей літопис сільських буднів зацікавить науковців».

Сам же господар чимось унікальним свої записи не вважає. Каже, що комусь приносить задоволення переглядати старі світлини, він же полюбляє перечитувати записи і згадувати минуле. Довгий час Василь Панасович сам доглядав хвору дружину. Як стверджує він, це захоплення йому допомагало нести тяжкий хрест.

Кілька років тому дружина Василя Кондратюка відійшла у кращий світ. Колишній працівник місцевої залізниці, що віддав роботі 36 років, пенсіонер тепер доживає віку з родиною сина. І, як багато років поспіль, продовжує вести свій календар.

«Минулоріч я потрапив до районної лікарні з поліартритом, – каже любомльський народний синоптик. – То й там щодня занотовував свої спостереження на листку паперу. Коли вийшов із лікарні, переписав їх у щоденник. А перевіряти температуру не мав змоги. Це кілька разів на день робила моя невістка, а потім повідомляла покази термометра мені. Тому ніякої перерви у записах за мою майже 30-річну працю нема і бути не може».

Марія КОЗАК