Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter

Плекає кожен куточок свого обходу

13:50 15.07.2016
546

Володимир Литвинюк – майстер лісу Головненського лісництва ДП «Любомльський лісгосп» – відповідає за 700 гектарів лісових масивів, та знає цю площу, як своїх п’ять пальців.

Володимир Федорович у лісовій галузі пропрацював понад 30 років, близько 20 – у Любомльському держлісгоспі. Твердо знає, що успіхи та хороша репутація у майстра лісу тоді, коли він на своєму місці, або, як кажуть, своєї справи майстер.

«Цього року почистили дві лісові криниці. Знаходилися вони у місцях уже давно забутих, мало хто про них знав, лише місцеві жителі поважного віку пам’ятали. Колись до 1959-их років тут були хутори, тому й криниці залишися, хоч і позаростали. Довго ми їх вичищали, багато сміття винесли, зробили стежку, встановили поруч бесідку. Вода тут смачна та прохолодна», – розповідає майстер лісу.

Тепер ці «криньки», як їх називають тутешні, слугують людям, які завітали у спекотні дні до лісу по ягоди, гриби, втамовують спрагу та додають сили.

Ще одна принада у цьому обході – плантації чорноплідної горобини: одна – 1,2 гектарів, інша – 0,9.

«Кілька років тому, коли став тут майстром лісу, всі сили приклав, щоб горобину оживити. Мені закидали, що нічого з неї не буде. Але я її очистив у невегетативний період, до березня. Вона й оновилася та відродилася. І на цей рік у горобини вже є плоди. Тепер деревця запускати не дам, ретельно доглядаю за ними, прокошую кожен рік».

Володимир Федорович – чоловік жвавий та непосидючий. У лісовому господарстві знається добре. У свій час закінчив Великолукський лісний технікум. Трудився спочатку у міжгосподарському лісгоспі. У 1998 року прийшов у ДП «Любомльський лісгосп».

«Найдовше я пропрацював старшим майстром. Мав сім підлеглих лісників. Ніколи не сидів на місці, весь час ходив лісом, слідкував за його станом. Закон один для всіх, тоді і порядок буде. Якщо хтось зрізав дерево – порушника знайду швидко. У селі це вичислити дуже легко. Тому до мене красти деревину бояться йти, я з людьми про це говорю серйозно. Коли переформували кадри і старших майстрів не стало, трохи працював у так званій лісовій міліції – старшим майстром мобільної групи. Роботу з лісопорушниками вів безкомпромісно. Вони нас боялися. Зараз свій обхід об’їжджаю велосипедом, це дуже зручний і надійний транспорт, адже на відміну від мотоцикла чи авто, звук цієї машини незвані гості не почують. І вночі можу з’явитися та підкрастися до таких».

Цьогоріч чорниці видимо-невидимо. Вродило щедро.

«Думав, що не буде так багато ягід, – каже Володимир Литвинюк. – Адже у зв’язку зі змінами у кліматі, бачив, як зацвітали, незорієнтувавшись на тепло, кущики чорниці навіть у листопаді-грудні. Думав, що померзнуть. Але ні… У цей час веду книгу обліку відвідування свого обходу, дехто ніяковіє, бо ж не знають, чого до них іде у формі чоловік із зошитом. Як і треба записую імена відвідувачів, розказую, щоб вели себе чемно у лісі, не смітили, дотримувались правил пожежної безпеки, і не застосовували «брачок» при зборі ягід, бо штрафуватиму».

Турбот у майстра лісу вистачає. Але хто ставиться до своєї праці із бажанням та охотою, з приязню до зеленого друга, той не сумує у роботі. А у лісі, який виграє і шелестом, і пташиним співом, і голосом звірини – й поготів.

Люба ХВАС,

прес-служба ДП «Любомльський лісгосп»

Коментарі
18 лютого
Сьогодні
Вчора
16.02.2019
15.02.2019
14.02.2019
13.02.2019
12.02.2019
11.02.2019
10.02.2019
Підписатися на наші новини
*ви у будь-який момент зможете відписатися від наших новин