На кожне старостинство – від 10 мільйонів: чим жила Вишнівська громада

Михайло Габрель, доцент кафедри містобудування та архітектури Івано-Франківського університету імені Короля Данила, котрий займається розробкою Комплексного плану просторового розвитку для Вишнівської громади, у розмові зізнається: «Ми працюємо з асоціацією інвестиційно привабливих громад, в якій 450 учасників,  з них більше 200 – сільських громад, з Волині – трохи більше 10. Завжди, в якій би громаді не був, наводжу в приклад Вишнівську сільську раду. Наскільки тут вдалося при мінімальному людському ресурсі зібрати потужних спеціалістів і настільки потужно ж  налагодити роботу».

Про це пише газета «Новий погляд+».

А й справді: попри нестабільний карантинний рік у Вишнівській громаді не опустили руки та не стали чекати кращих часів: розуміли, що добробут громади –  у руках самих жителів.

Тож, як жилося протягом року в одній з найбільш потужних громад Любомльщини – Вишнівській, – розповідає її голова Віктор Сущик.

– Яким був цей рік для вашої громади?

– Напруженим, насиченим, але разом з тим цікавим і плідним. Вдалося стати учасниками декількох великих проєктів на рівні держави, зокрема, сільська рада стала партнером  проєкту USAID «Підвищення ефективності роботи  та підзвітності органів місцевого самоврядування» «Говерла». А це зобов’язує нас до великого об’єму роботи: протягом  п'яти років маємо реалізувати 10 проєктів. З Волині в цей  проєкт  відібрано лише 10 громад. Крім того, підписали Угоду про наміри з австрійським інвестором  щодо будівництва сучасного полігону  побутових відходів  за європейськими стандартами. За цим стоять численні поїздки, перемовини…

Учасники проєкту "Говерла"

Наша громада одна із перших  взяла участь у Програмі «Оздоровлення економіки України», яка реалізується Інститутом багатовекторної дипломатії «IMTD-Інернешнал» (США), що дозволяє втілювати різні бізнес-ідеї, бізнес-стартапи. У цьому ж році відібрані у проєкт « Civic tech – інструмент якісної взаємодії», який реалізується в рамках Програми «EGAP за фінансової підтримки Європейського Союзу.

Були учасниками проєкту Євросоюзу, орієнтований на зміцнення потенціалу  добровільних пожежно-рятувальних підрозділів, з 2018 року ми в проєкті «Академія  місцевого  розвитку для органів самоврядування з Волинської області», реалізований Конвентом  Самоврядної Співпраці Польща-Україна. У цьому році  саме в рамках  програм мали декілька поїздок у Польщу,  маємо домовленості з окремими повітами  Республіки Польща щодо підписання Угод про співпрацю в напрямку транскордонного співробітництва та соціально-культурного розвитку громад. До речі, ми вже маємо один меморандум з громадою в Австрії, яка має схожу назву – Вишнів.

Зусртіч в Австрії

Розробили та затвердили Стратегію цифрової трансформації громади на 2021-2023 роки, а на черговій сесії уже затвердили  важливий документ – Стратегію розвитку  громади на період до 2030 року. Займаємось розробкою Комплексного плану просторового розвитку території громади, а це – одночасно містобудівна документація на місцевому рівні та документація із землеустрою, що визначає планувальну організацію чи не в усіх сферах життя громади.

Та й узагалі по старостинських округах багато чого зроблено. Фактично, якщо порахувати, то в кожен округ  протягом року спрямували приблизно по 10 мільйонів гривень. 

– Яка ситуація з бюджетом? Яким він є в цьому році?

– На сьогодні загальний бюджет громади становить більше 94 мільйонів гривень, в минулому році – це було 75 мільйонів, а до об’єднання в громаду – 14,5 мільйона гривень. З них власних доходів отримали 53 мільйона гривень, субвенції з держбюджету – 41 мільйон гривень. Левову частку коштів  вклали у розвиток громади. Наприклад, в Римачах у цьому році завершили добудову спортзалу за кошти громади. Подавали на ДФРР добудову  Вишнівської школи, бо маємо з цим проблему: при потужності 180 дітей в нас навчається 240. Практично, це унеможливлює проведення додаткових занять та гуртків, бо дітям немає де розміститися. Але, на жаль, проєкт для реалізації не відібрано.

В цьому році купили два шкільних автобуси у співфінансуванні з обласним бюджетом, на що виділили 2 мільйона грн.: один ( з місцем для дитини з  обмеженими можливостями) – на школу в селі Римачі, другий – на Машівський ліцей.  Ще один автобус (за 2,3 мільйона гривень) купили для місцевих перевезень пасажирів на території громади, де немає автобусного сполучення. Крім того, автобуси які не використовуються для підвозу школярів,  найближчим часом, передамо  на баланс  нашого КП «БУГ», розробимо графік, отримаємо ліцензію та  будемо здійснювати  пасажирські перевезення  між населеними пунктами громади до яких не здійснюються регулярні перевезення. 

– До речі, якщо вже мова зайшла про маршрутні перевезення, розкажіть, що вдалося зробити за рік в питанні ремонту та утримання доріг?

– За дороги багато не розкажу, бо в цьому році їх зробили небагато. Але на основне – утримання, поточний ремонт, грейдерування  доріг з бюджету  кошти виділялися. Підходить до завершення ремонт вулиці Соборна, який коштував бюджету 5 мільйонів грн.. Всього на комунальні дороги витратили понад 6 мільйонів гривень. Але, в основному цьогоріч зосередилися на закладах освіти, культури та соціальній сфері. 

– А що саме вдалося зробити у цих сферах, бо ж, зазвичай, саме школи та сільські клуби дісталися громадам у чи не найгіршому стані?

–  Підвели теплотрасу від Штунського ліцею до сільського будинку культури с.Штунь, де в майбутньому буде приміщення дитячого садочку ще на одну додаткову групу, бо теперішнє приміщення дитсадка – майже вичерпало свій ресурс. Розробляємо для цього проєкт, вартість робіт – 12 мільйонів гривень. Плануємо реалізувати цей задум протягом двох-трьох років, бо фінансування на реконструкцію буде здійснюватися з місцевого бюджету.

Завдяки участі у міжнародному проєкті «EGAP»  у Радехівському сільському будинку створили «Центр активності громадян», отримали нові меблі, обладнання, комп’ютерну техніку, проєктори та відеокамери, а за кошти місцевого бюджету зробили ремонт приміщення.

Саме зараз підрядна бригада проводить поточний ремонт системи опалення в  СБК с.Радехів. Окрім цього, у  закладах освіти  сіл  Бережці, Машів, Радехів замінили котли на енергоощадні, зробили ремонти в харчоблоках їдалень та оснастили  необхідним обладнанням. Також, з власного бюджету виділяються кошти на заробітну плату обслуговуючому персоналу навчальних закладів, вихователям дитсадків, на ремонти та харчування дітей пільгових категорій.

– Чим допомагаєте сільській медицині, бо чи не найбільше проблем у громад саме в цій галузі? 

– На території громади є дві амбулаторії, 13 ФАПІв, три пункти тимчасового базування, тому медичними послугами  охоплено усе населення громади. Маємо двох сімейних лікарів, яких підтримуємо фінансово згідно з нашою Програмою, однак є потреба у спеціалістах для роботи у ФАПах. На початку року відкрили нову амбулаторію загальної практики сімейної медицини у селі Вишнів, в якій є все необхідне для прийому пацієнтів сімейними лікарями. 

Відкриття амбулаторії в селі Вишнів

Медицина на селі в основному фінансується за кошти, отримані від НСЗУ (відповідно до укладених угод з сімейними лікарями), однак, додатково  з місцевого бюджету виділяємо кошти і на Любомльське ТМО, на оплату енергоносіїв - 305,1 тисяч грн. На КНП «Центр ПМД» на утримання працівників та установ, відшкодування на пільгові  медикаменти для жителів громади виділили 1 158,8 тис.грн. Адже у цих медичних закладах теж обслуговуються та лікуються наші мешканці.

Відкриття амбулаторії в селі Вишнів

– В минулому році розпочав діяти проєкт «Поліцейський офіцер громади». Чи приніс він очікувані результати? Задоволені роботою полісменів?

– Так, звісно, роботою офіцерів громади задоволений не тільки я, а й, передусім, наші жителі. Злочинність зменшилася суттєво, адже поліцейські працюють оперативно і злагоджено на благо жителів громади. Завжди допомагають  працівникам ради, реагують на їхні прохання, виїжджають спільно на профілактичні рейди у сім’ї, які опинились у складних життєвих обставинах.

Поліцейські офіцери громади отримали нове авто

– Чи отримала громада в управління землі сільськогосподарського призначення, адже з цим у багатьох громад раніше були чималі проблеми. Чи  є інвестиції в сільське господарство?

– Так, наша громада тепер може повністю розпоряджатися землями за межами населених пунктів, що дає можливість  передавати земельні ділянки у власність людям для введення особистого селянського господарства, організовувати земельні торги з продажу права оренди для ведення товарного СГ виробництва,  що є суттєвим фінансовим ресурсом для розвитку громади.

Крім того, підходить до завершення моніторинг земель на території громади. І саме Комплексний план просторового розвитку, який  плануємо  розробляти, вже включає інвентаризацію кожного квадратного метра землі, розробку містобудівної документації та внесення відомостей до державного земельного кадастру, узгоджене прийняття рішень щодо цілісного просторового розвитку населених пунктів як єдиної системи розселення і території за їх межами. Передбачили резерв земель для майбутніх поколінь різних цільових призначень, для чого погодили кожен «клаптик» землі з громадськістю, старостами.

– Інвестори земельні йдуть до вас?

– Так, кожного року маємо збільшення площ, на яких хочуть господарювати інвестори. Наразі тривають перемовини з підприємством, яке хоче вирощувати лохини на площі 150 га, також, є інвестор, який бажає   добувати корисні копалини торфу в урочищі Дике, що дасть можливість додаткового надходження до бюджету та створення нових робочих місць. На території громади є потужні сільськогосподарські виробники, які вже  вирощують зернові та інші  сільськогосподарські культури та постійно збільшують посівні площі за рахунок земель, які не використовувалися більше 20-ти років, зокрема, невитребувані паї. Позитивним є те, що не тільки надходять кошти від орендної плати в сільський бюджет, а й те, що землі не заростають і не облогують.

Тож, я думаю, що в наступному році спільними зусиллями вдасться реалізувати набагато більше планів та задумів на благо і розвиток громади.