стрічка

«Ні про що не жалію, добре знав, куди йду», – голова Рівненської громади Юрій Фініковський

03 Грудня 2021, 15:15
Юрій Фініковський 1480
Юрій Фініковський

Серед чотирьох громад колишнього Любомльського району рік тому лиш в одній з них помінявся керівник – головою Рівненської громади на виборах обрали Юрія Фініковського.

За посаду очільника громади чоловік змагався зі ще двома кандидатами. 1215 голосів, відданих за Юрія Фініковського, дозволили йому очолити громаду. До цього він працював директором Любомльського краєзнавчого музею.

31-річний очільник Рівненської громади Юрій Фініковський розповів Район.Любомль про перший рік роботи, чи все вдається та про плани на майбутнє.

– Пригадую перше святкове засідання ради нового скликання: там ви у виступі закликали новообраних депутатів та апарат ради до конструктиву, діалогу й співпраці. Чи вдалося знайти спільну мову з усіма?

– Скажу відверто, перший рік на посаді сільського голови був складним: і морально, і фізично. Постійні наради, поїздки, зустрічі, нові знайомства, налагодження зв’язків з керівниками району та області, народними депутатами, бізнес-структурами тощо.

Паралельно з цим – щоденне вивчення особливостей місцевого самоврядування, законодавчої бази, проблемні питання, які потребують негайного вирішення у кожному населеному пункті, кожній галузі. І все це під скрупульозним поглядом жителів громади, які до найменших дрібниць розглядають тебе, твою команду, оточення, дають свою оцінку. 

Проте ні про що не жалію, добре знав, куди йду. 

Дійсно, так було, і зараз такої ж думки: тільки у єдності, при взаємопідтримці зможемо досягти успіхів у будь-яких питаннях. Скажу відверто, частина працівників апарату ради не дослухалась до заклику про конструктивну роботу, сьогодні вони не в команді. Адже громада – це не місце для чвар, протиріч, задоволення власних амбіцій. 

Задоволений, що є гарна співпраця із депутатським корпусом. Звісно є місце для дискусій, однак по усіх питаннях знаходимо порозуміння.

Юрій Фініковськй
Юрій Фініковськй

– В якому вигляді ви прийняли громаду, які проблеми були і чи вдалося їх вирішити?

– На момент вступу на посаду проблем було дуже багато: заборгованість перед працівниками медицини та соціального обслуговування населення, борги перед окремими підрядними організаціями, формування проєкту бюджету на 2021 рік, розробка та продовження дії основних програм, планування роботи сільської ради тощо. 

Оперативно вдалось вирішити ці проблеми, щоправда, ще й сьогодні змушені розраховуватись з окремими організаціями за виконані раніше роботи.

– Яким був бюджет до того, як ви стали головою громади і яким він став нині?

– Щодо бюджету, то у порівнянні з 2020 роком маємо суттєві розбіжності не в кращу сторону. На жаль, попередня влада не зуміла відстояти надходження ПДФО від Волинської митниці, в результаті чого бюджет у 2021 році недоотримає шість мільйонів гривень, маємо значні недоотримання з акцизу на пальне, ріст мінімальної заробітний плати також вніс свої корективи. 

Окрім того, мали в поточному році й інші непередбачені видатки. Для прикладу, колишнім голові ради та секретарю змушені були виплатити близько 500 тисяч гривень в сукупності вихідної допомоги. Всі ці кошти ми могли б спрямувати на соціально-економічний розвиток громади. 

Тому що одна справа господарювати, коли ти маєш десятки мільйонів, а інша – коли змушений додатково вишукувати нові джерела надходжень, і у першу чергу, думати над виплатою заробітних плат. Кожен, думаю, погодиться, що керувати, коли у тебе великий бюджет, не так уже й важко.

– Одне з перших гучних рішень ради: урізати видатки на апарат а також на керівництво ради. Зекономлені кошти спрямували на харчування дітей у школі й дитсадках. Хтось це підтримав, а хтось говорив, що це рішення для піару. Як прокоментуєте? Чи й надалі, після нового року, діти харчуватимуться безкоштовно?

– Так, видатки на утримання апарату ми суттєво урізали, знявши значні суми із фонду заробітної плати, у порівнянні з 2019-2020 роками. Думаю, жителі громади матимуть змогу порівняти розміри заробітних плат цьогоріч із попередніми роками, маючи вільний доступ по декларацій про доходи працівників сільської ради. 

Безкоштовне харчування – це гарний соціальний проєкт, в області ми єдині в цьому напрямку, не знаю, чи в державі громади ще реалізовують подібне. 

Щодо того, чи це піар, як твердять певні «доброзичливці» – не маю бажання щось коментувати. Для нас головне думка батьків, які тепер не думають, де взяти зайві 500-1200 гривень в місяць, щоб їх дитина була сита у школі чи садочку. 

Щодо наступного року, то скажу, що ми зараз готуємо усі прорахунки по харчуванню, оскільки є зміни по меню, майже в 2,5 рази зростає ціна на електроенергію. Думаю, уже найближчим часом буде відома уся інформація по цьому напрямку.

– Рівненська громада – чи не єдина на Волині, де немає старост. Як вдається організовувати роботу у старостинствах та чи не плануєте в майбутньому таки затвердити старост?

– На Волині є ще громади, де від посад старост відмовились. Завдяки гарній роботі структурних підрозділів сільської ради, відділу ЦНАП, комунального господарства, депутатів та членів виконкому, особливої потреби у цих посадах не відчуваємо. 

Краще кошти, які передбачені на зарплату старостам, ми спрямуємо на якісь соціальні проєкти. Комунікація із населеними пунктами не втрачається, сьогодні і без цих посадовців люди мають змогу донести свої проблеми.

– Останнім часом ви почали перевіряти підприємців, які працюють на території громади. Як виявилося, більше половини з них зареєстровані в інших громадах чи містах, відповідно, туди йдуть і податки. Як плануєте вирішити цю проблему, від чого громада втрачає великі кошти?

– Так, протягом року ми працюємо над збільшенням дохідної частини бюджету. Першим етапом на цьому шляху стала діяльність робочої групи, яка перевіряє суб’єкти господарювання, місце їх реєстрації, фактичну кількість працівників і кількість зареєстрованих в тій чи іншій установі. 

Якщо брати тільки примитну територію, то 80% із них зареєстровані за межами громади (Київ, Харків, Львів, Луцьк, Житомир та інші) і, відповідно, сплачують окремі види податків не в наш бюджет. Це і автозаправні станції, страхові кампанії, сфера торгівлі і послуг, митний пост «Ягодин». 

Фактично усі вони користуються нашими надрами, мають вплив на екологію, а ми тут здійснюємо вивіз сміття, займаємось благоустроєм. Справедливо? Абсолютно ні.

Це питання мало б вирішитися законодавчим шляхом. Ми неодноразово звертались від сільської ради, було звернення сесії до Президента України, Кабінету міністрів, Верховної Ради, Міністерства фінансів, профільних комітетів, Державної податкової служби, народних депутатів щодо прийняття Закону про зарахування ПДФО за місцем розташування суб’єктів господарювання.

Це дозволило б збільшити нашу дохідну частину бюджету на понад 10 мільйонів гривень. Неодноразово особисто спілкувався з власниками тих чи інших підприємств, які поки що не дуже бажають здійснювати перереєстрацію. Будемо шукати усі дієві механізми в цьому напрямку.

– Які проєкти вдалося реалізувати за рік роботи?

– Цьогоріч нам вдалося завершити капітальний ремонт вулиці Прикордонників у селі Гуща, залучивши на цей об’єкт 4,55 мільйона гривень, триває будівництво футбольного поля із штучним покриттям у селі Полапи (1,3 мільйона), розпочали будівництво дороги Борове-Сокіл, здійснили оновлення матеріально-технічної бази закладів освіти, розпочали меліоративні роботи у Столинських Смолярах та Полапах.

Сьогодні працюємо над заведенням у громаду інвесторів, уже є конкретні пропозиції щодо вирощування різних ягідних культур, зернових культур, гарбузів, реєстрації місцевих фермерських господарств. Також розпочали процес інвентаризації земель, узаконення ринкових територій.

Продовжуємо масштабну роботу з благоустрою громади: грейдерування доріг, ремонти мережі вуличного освітлення, ліквідація сміттєзвалищ, порізка аварійних дерев, прибирання кладовищ, очищення від чагарників закинутих садиб, прибирання територій організацій та установ, рекреаційних та водних об’єктів.

На теренах громад провели ряд святкових заходів, спортивних фестивалів. Так, на березі Гущанського озера цьогоріч провели обласний фестиваль фізичної культури та спорту, масштабно відзначили День громади. Останній, до речі, обійшовся нам тільки у сім тисяч гривень на закупівлю подарунків – всю допомогу надали місцеві спонсори.

У межах громади успішно діють секції дзюдо та футболу, плануємо відкрити нові спортивні секції, аби якомога більше дітей долучити до здорового способу життя. Підтримуємо місцеве населення фінансово, надаючи матеріальні допомоги на лікування та операції, забезпечуємо діяльність стоматологічних кабінетів.

Одним словом, маємо ряд непоганих здобутків у різних напрямках. Повторюсь ще раз, що великі недоотримання в бюджет, про які вже говорив, не дають поки що змоги реалізувати усе задумане.

– Які плани на найближчу перспективу?

– Сьогодні у нас розпочав роботу фінансовий аудит, який дозволить нам виявити можливі додаткові джерела наповнення бюджету. За умов збільшення дохідної частини, плануємо роботи по багатьох об’єктах. 

Потребують перекриття приміщення дитячих садочків у селах Полапи та Столинські Смоляри, перекриття даху школи у Столинських Смолярах, капітальний ремонт будинку культури у Забужжі, ремонт приміщення під спортивний зал у Миловані, ремонт мережі вуличного освітлення у Забужжі, оновлення матеріально-технічної бази у всіх начальних закладах, ремонти і впорядкування спортивної інфраструктури у Рівному.

Важливим вбачаємо питання ремонтів доріг, зокрема Борове-Сокіл, Рогові Смоляри-Столинські Смоляри, Старовойтове-Забужжя-Голядин-Адамчуки, комунальних вулиць у Гущі, Полапах.

Є багато питань по благоустрою території, створенні відпочинкових зон на березі Гущанського та Великого Новоугрузького озер, будівництві торгових павільйонів на місцях торгівлі та інші. Звісно, на окремі із них будемо залучати кошти із бюджетів вищих рівнів. Одним словом, планів багато – хотілося б максимально їх зреалізувати.

– Наостанок, як мешканці громади можуть поспілкуватися з головою?

– Поспілкуватись можна за номером телефону, який усі місцеві жителі знають. Є сторінки у мережі Фейсбук, діє система публічних звернень на сайті Рівненської громади. 

Після виходу із червоної зони плануємо відновити прийоми громадян у всіх селах громади, здійснювати постійні зустрічі та звітування перед громадою.

Коментар
23/01/2022 Субота
22.01.2022
21.01.2022
Афіша