Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter
Ніна Бугайчук і її син Сергій бачили космонавтів на Шацькій землі
Ніна Бугайчук і її син Сергій бачили космонавтів на Шацькій землі

Космонавти приїхали на Шацькі озера після польоту, – очевидці з Любомля

16:30 29.07.2019
1631

Рівно 45 років тому, в липні 1974-го, космонавти Павло Попович і Юрій Артюхін на кораблі «Союз-14» здійснили стикування з орбітальною станцією «Салют-3». Впродовж 17 днів вони досліджували об'єкти земної поверхні, атмосферні явища, вивчали, що відбувається в космосі з організмом людини. Після виконання всіх завдань і благополучного повернення на Землю космонавти приїхали на відпочинок у … край Шацьких озер.

Чому саме на Волинь? На це питання вони відповідали з усмішкою і захопленням: «Ми побачили з космосу каскад неймовірно красивих блакитних озер, Світязь з його загадковим островом – і захотіли тут побувати!» – пише газета «Новий погляд+».


Шацьк тоді належав до Любомльського району, тому пілотів, які стали гордістю всього Радянського Союзу, з великими почестями зустрічали в Любомлі. Це були тисячі людей, море квітів, урочистий захід у будинку культури! – пригадує подію 45-річної давності жителька Любомля Ніна Бугайчук.

«З хвилюванням стежили радянські люди за новим штурмом космосу, мужністю екіпажу орбітальної наукової станції «Салют-3». Успішно завершивши 15-добовий політ, космонавти повернулися на Землю. Тиждень відпочивали герої космосу в нашому краї голубих озер і лісів. А позавчора приїхали на зустріч з трудящими району до Любомля», – пише Олександр Хоменчук у газеті «Радянське життя» за 5 серпня 1974 року.


Чоловік Ніни Сергіївни – Володимир Васильович – на той час працював заступником голови Любомльського райвиконкому. Він і організовував зустріч з космонавтами, бо голова саме хворів і перебував у лікарні. Герої-космонавти їхали містом на відкритому автомобілі, їм дарували квіти, вголос захоплювалися їхнім подвигом. Були відчайдухи, які вилазили на дахи будинків, аби побачити легендарних людей. Біля будинку культури космонавтів зустрічали з хлібом-сіллю, а до зали, де відбувалася зустріч, людей впускали тільки по запрошеннях.


Почесних гостей посадили на сцені. Павло Попович, командир корабля, був відкритим, багато жартував. На запитання з залу, чи не вплинули на «сімейне» життя польоти в космос, Павло Романович не задумуючись відповів: «Всі системи працюють нормально!». Юрій Артюхін вів себе більш стримано.

Під час поїздки на Волинь космонавти насолоджувалися відпочинком на природі, рибалили, полювали. Ніна Бугайчук пам’ятає розповідь свого чоловіка про те, як пілотам показували острів на Світязі.

«Будиночок на острові сторожували охоронці. Коли на територію завітали поважні гості, то вартові вийшли їм назустріч. Аж раптом із гущавини просто на сторожів вискочив козел: чи дикий, чи домашній – хтозна. І почав з ними битися! Від тварини, звичайно, ніхто не постраждав, а от космонавти були в захваті від цього епізоду. Вони не приховували захоплення первозданною природою Шацьких озер і як діти раділи побаченому», – розповідає Ніна Сергіївна.

Її син Сергій Володимирович також пам’ятає гостини космонавтів, особливо епізод, коли тато привозив підкорювачам космосу саджанці дерев. Павло Романович і Юрій Петрович жили на базі відпочинку «Беркут», недалеко від якої і посадили дерева на пам'ять про свій візит на Волинь. Вони і досі там ростуть, на них – табличка з написом про подію.


Багато часу пройшло з тих пір. Обидва космонавти, вчинком яких пишалася вся країна, відійшли у вічність: Артюхін – у 1998-у, Попович – у 2009 році. Ніна Сергіївна, яка 55 років пропрацювала ветеринарним лікарем у Любомлі, нині живе одна. Не стало її старшого сина, потім – чоловіка. Єдиною опорою є син Сергій, радістю – внуки і правнуки. Ні в молодості, ні в літньому віці любомльчанка не їздила відпочивати на Шацькі озера, тільки декілька разів була в санаторії «Лісова пісня» на лікуванні. «Інакші були часи, не думали ми тоді про відпочинок, багато працювали», – пригадує. Зустріч з космонавтами залишила слід у її пам’яті, бо досі в сімейному альбомі, поряд із фотографіями найрідніших, зберігає світлини з дня події і пожовтілу газету з надрукованим репортажем.

А в голосі Ніни Сергіївни й донині відчувається гордість за мужніх героїв космосу і можливість бути свідком їхнього тріумфу.


Мирослава ЦЮП’ЯХ

Коментарі
23 серпня
Сьогодні
Вчора
21.08.2019
20.08.2019
19.08.2019
18.08.2019
17.08.2019
Підписатися на наші новини
*ви у будь-який момент зможете відписатися від наших новин