Чи важко бути сучасним вчителем: історія Вишнівської педагогині Ілони Доротюк
Сучасний світ, швидкий розвиток інтернет-технологій, запити суспільства ставлять перед педагогами нові виклики та завдання. А для того, щоб відповідати цим запитам, а головне – дати ґрунтовні знання дітям – сучасний педагог повинен йти в ногу з часом.
Серед когорти молодих педагогів, котрі намагаються відповідати цим вимогам, є вчителька української мови та літератури в опорному закладі «Вишнівський ліцей» Вишнівської сільської ради Ілона Доротюк.
У Вишнівській школі педагогиня працює другий рік, перед цим три роки навчала дітей мови та літератури у школі села Хворостів. У розмові зізнається, що професію педагога обрала свідомо, бо змалку дуже любила дітей, завжди легко знаходила з ними спільну мову. А от коли після закінчення навчання в одній зі шкіл Любомля постало питання куди вступати далі – вагалася недовго.
«Приміряла на себе професію економіста, юриста, менеджера – і відчувала: «не моє». Хоча у моїй родині і мама, і бабуся були пов’язані із банківською справою та любили математику, потягу до цієї сфери у мене не було», – зізнається Ілона.
Тому, склавши ЗНО з української мови та літератури на 186 балів, у 2013 році подала документи на філологічний факультет одного з найбільш престижних вишів України - Львівського університету імені Івана Франка. Правда, через велику кількість пільговиків пройшла на платну форму навчання. Та цілеспрямованість, любов до мови та літератури, жага до нових знань дозволили Ілоні Доротюк успішно складати сесії та стати однією з найкращих студенток серед кількох груп. А на другому курсі, склавши успішно усі екзамени, дівчина написала заяву на переведення на державну форму навчання.
«Мама та бабуся не вірили, що мені це вдасться. А скільки було щастя, коли на руки отримала першу стипендію!» – пригадує вчителька.
Здобувши ступінь бакалавра, пішла заочно вчитися на магістра, разом з тим розпочала й свій трудовий шлях у школі села Хворостів.
«Перший рік було дуже важко, одного разу навіть майнула думка кинути школу. Не знала, як писати календарне планування, конспекти до уроків, хоча останні писали, коли проходили практику у школах. Та коли починаєш працювати в навчальному закладі – це вже зовсім інше. Тоді мені дуже допомогли директорка Хворостівської школи Ольга Володимирівна Янюк та вчителька Любомльського ліцею №2 Наталія Іванівна Арістова» – розповідає Ілона Доротюк.
За рік втягнулася в роботу, зуміла зробити уроки цікавими для дітей-п’ятикласників, в яких також стала класним керівником. В наступні роки взялася навіть за репетиторство – підготовку випускників до ЗНО. А минулого навчального року у філії «Світанок» ВОС «Лісова пісня», що створили на базі колишнього санаторію «Згорани», запровадили курси з підготовки до ЗНО, куди також запросили викладати Ілону Олегівну.
«Своїм учням матеріал старлася пояснювати простими та зрозумілими словами, не вимагала бездумного зазубрювання правил, натомість концентрувала увагу на написанні тестів та обов’язково - творчих завдань. Застосовувала відеоуроки, в літературі акцент – на роботі з аудіокнигами, фільмами, цитатами, книгами. Як результат – діти з середнім рівнем знань набрали чимало балів на ЗНО», – розповідає вчителька.
Онлайн-ігри, гра «Правда або дія», творчі тестові завдання, які щоразу вишуковує в інтернеті – це лише частка тих креативних методів, що застосовує на своїх уроках. Цікавиться новими формами та методикою викладання уроків у своїх колег, котрі ведуть відеоблоги та відеоуроки. Зізнається, взірцем для неї є педагогиня Анна Качмар, котра в соцмережі створила Інстакурс з підготовки до ЗНО з української мови та літератури.
На запитання, чи важко сьогодні учителеві бути сучасним, орієнтуватися та відповідати усім викликам часу, Ілона Олегівна відповідає:
«Мені як представниці молодого покоління робити це не важко, навпаки, хочеться додати щось нове в урок, щоб дітям було цікаво, а не просто прийти, розказати правило, дати три вправи і піти. Дітям потрібно дати мотивацію вчитися, зацікавити до пошуку інформації. І неабияк в цьому допомагають вчителеві то й же Інтернет та соцмережі»
Проблемою номер один сучасних школярів більшість учителів називають малу кількість прочитаної літератури. Саме читання розвиває пам’ять, допомагає сформувати навички правильно формулювати речення та думку, а ще – розвиває грамотність.
«Коли порівнюю своє покоління та сучасних дітей, то бачу, як з року в рік грамотність дітей падає. Усе через те, що вони мало читають, – каже Ілона Доротюк. – Більшість дітей не вміють формулювати свою думку, не запам’ятовують слова, їм важко їх підбирати не лише на письмі, а й навіть у спілкуванні».
Неабияк впливає на грамотність сучасних дітей російськомовні телепередачі, блогери соцмереж, той же таки популярний Тік-Ток, де українського контенту узагалі нема.
«Потрібно мотивувати дітей до читання, – каже Ілона Олегівна. – Не нав’язувати твори, а дати обрати дитині те, що їй подобається. Сьогодні досить важко пояснити учням, чому треба багато читати, тим більше – класиків. Тепер на книжковому ринку є багато цікавої літератури – сучасних письменників, варто лише «затягнути» хоч раз дитину до світу книг».
Серед улюблених письменників Ілони Доротюк – Ірена Карпа, захоплюється й творчістю авторів – переможців та призерів Міжнародного літературного конкурсу «Коронації слова». Шкодує лише про те, що з початком навчального року майже зовсім не залишається часу на улюблені книги, адже тепер у пріоритеті – твори програмового матеріалу.
Ілона Доротюк зізнається, що радіє успіхам своїх учнів не менше, ніж вони самі, адже найвища винагорода для вчителя – бачити успіхи своїх учнів та результати своєї роботи.
-
Сьогодні
-
Завтра
-
Незабаром