Жителі Штуня продовжують відстоювати честь свого сільського голови

Селяни категорично незгідні з написаним у районній газеті «Наше життя» та Інтернеті. Свою прихильність Олександру Зінчуку вони показали на виборах, віддавши за нього 266 голосів із 308 (7 бюлетенів були недійсні).

«Минули вибори до Вишнівської ОТГ і було обрано очільника громади, який, сподіваємося, гідно представлятиме інтереси жителів сіл на всіх рівнях. Вони залишили не тільки хороший спогад, але й неприємний осад.

Ми, жителі села, вважаємо, що зовсім невипадково в останні дні перед виборами наша сільська рада стала відомою на всю Волинь.

У газетах «Волинські новини», «Наше життя» та в Інтернеті було опубліковано статті, які не те що оговорюють голову села Штунь, але й у нехорошому світлі вимальовують наш населений пункт.

Читайте також: «Непрості будні Штунської громади»;

«Жителі Штуня обурені замовленими звинуваченнями на адресу сільського голови».

Олександр Анатолійович займає посаду голови сільської ради всього півтори року. З перших днів роботи він у роз’їздах, як не в районі, то в області.

Адмінбудинок справді у плачевному стані, але треба зазначити, що у такому вигляді він отримав його у спадок від минулих голів.

Наш очільник села оббиває пороги всіх інстанцій, щоб знайти хто б допоміг у вирішенні цього питання. І слід сказати, що не безрезультатно, так як було розроблено проектно-кошторисну документацію на реконструкцію будівлі Будинку культури у селі Штунь під амбулаторію загальної практики сімейної медицини, дошкільний навчальний заклад, бібліотеку, будинок культури та адмінприміщення.

Чому ви, народні обранці, не навідувалися сюди раніше і не зарадили хоча б чимось?

За його головування частково вирішилося питання з ремонту доріг. Чомусь наші районні депутати не побачили покладені 800 метрів асфальту по головній дорозі села, де нарешті можна їхати не тільки вдень, а й вночі не боячись, що розіб’єш лоб. Також ремонтували дорогу між селами Штунь та Замлиння. Неодноразово проводилося грейдерування шляхів на території сільради.

«В цієї людини немає задатків господаря, причому, щонайменших. Приїдьте − переконаєтеся», − це ще один «залізний» аргумент авторів статті у «Нашому житті». Отож бо й воно, що якби ці люди, які писали, приїхали і подивилися, то в них рука не піднялася б писати таку нісенітницю про людину, яка сама без допомоги будбригади, (хоча тому, хто не знає це уявити важко) побудувала власний дім і облагородила територію навколо нього.

А відносно кладовища, взагалі окрема історія. Чому ж ви, народні обранці, навідалися в село перед Проводами, коли саме кипіла робота і ще не все було доведено до кінця. Якщо ви так вболіваєте за наше село, то треба було навідатися у Хомину неділю і побачити результати зробленого.

Виявляється, що біля дитячого садка в нас потопають в багнюці діти. Наведіть, будь ласка, хоча б один доказ вами сказаного, бо за нашої пам’яті таких випадків не було.

Не знаємо чому для пана Троця і пана Маліновського недавно зроблений місток став хитким, але ніхто більше цього не помітив.

І насправді викопаний не вчора, а торік рів і врятував від багнюки доріжку до дитсадка. А звинувачувати голову в тому, що вода у рові каламутна взагалі смішно.

Яка тільки уява у наших народних обранців, аби писати, що в дитсадку вихованців годують супом із тирсою? Цього не знали ні діти, ні батьки. І чому досі цього не знало райво, на балансі якого знаходиться дошкільний заклад?

Електричної плитки теж пан Маліновський чомусь не побачив. Шкода, що народні обранці побачили лише вставлені вікна і не помітили, що дах будівлі перекритий.

Проблем багато, бо якби їх не було, то не запрошував би Олександр Зінчук голову Волинської ОДА Володимира Гунчика до нашого дитсадка і не просив би допомоги.

Залишається здогадуватися, чому такі розбіжності у двох газетах про стан спортивного залу у школі. Потрібно було спочатку визначитися чи він один із кращих у районі, чи потребує ремонту.

До речі, минулого року голова вперше вручив грошову винагороду учням, які успішно закінчили навчальний рік, за що діти були вдячні.

Народні обранці стверджують, що звіту в голови немає. Це справжня нісенітниця. Де тоді були присутні жителі села, а також представники різних рівнів влади як не на зборах селян, де Олександр Зінчук звітував про свою роботу і кожну використану копійку? Крім того, один із представників назвав звіт одним із кращих у районі.

У статті у газеті «Наше життя» з’являється загадкова «пані Марія». Хто це? У неї немає прізвища чи, можливо, вона приїхала перший раз у село, а ви одразу її в газету? Жителі Замлиння теж у здогадках, хто б це міг бути.

До речі, якби ви, шановні депутати, були присутні на зборах селян, то знали б, що не розглядалося питання ні про яку гілляку з тополі. Це можемо підтвердити аудіозаписом. Можливо, люди зверталися, але не на зборах селян. Тож як можна писати про те, чого не знаєте?

Наша порада вам, народні обранці, як маєте обливати брудом невинну людину – займайтеся краще своїми справами, бо їх у вас непочатий край!»

Небайдужі жителі села Штунь