"Мрію про художню студію в районі"

23 Липня 2016, 18:20

1717

Творчі люди трішки по-іншому сприймають життя, притягують до себе і це надовго запам’ятовується.

Одною із таких людей є жителька села Куснища, художниця Валентина Калюх.

Жінка каже, що любов до мистецтва передалась по генах: “Тато гарно малював, однак, на мене сварив, казав, що то не дівчаче заняття. Однак, я з дитинства любила малювати, наполегливо йшла до своєї мети стати художником, завдяки цьому, мабуть, виробився характер та вдалося чогось досягти у цій справі”.

Після школи Валентина закінчила коледж у Володимирі-Волинському, потім Київський національний університет культури та мистецтв Поплавського, факультет дизайну, одночасно навчалася заочно в Кременчуцькому педагогічному інституті, хотілося завершити педагогічну освіту, адже не всі, хто вміє малювати, можуть навчити цьому інших.

“Мені дуже пощастило із викладачами, які, окрім живопису і рисунку, викладали ще й народне мистецтво, то ж брала участь у різних обласних конкурсах, маю грамоти та інші нагороди, тоді відбулась перша і поки що єдина персональна виставка моїх робіт… Коли ще навчалась в Києві, почала працювати у відділі освіти, мені дали вести гуртки в Головне, Полапах і Любомльському будинку школяра, але місце було тимчасове і коли через рік інша людина вийшла з декретної відпустки, я залишилась без роботи, однак, покидати цього не хочеться. До мене приходять діти, займаються. Все це роблю на добровільних засадах і якоїсь плати за заняття не беру, тому що відчуваю потребу комусь передати свої знання та вміння, бо толку з того, що я вмію, якщо цього ніхто не буде цінувати”, – розповідає майстриня.

Валентина Калюх нині неофіційно займається дизайном інтер’єру і ландшафту, розписує стіни в різних закладах нашого району, в Шацькому, в Ковелі, скрізь, куди покличуть. Зароблені кошти витрачє на фарби та полотна.

“Мене надихає краса рідного краю, от, наприклад, їду на Ковель, а обабіч дороги цвіте ріпак, і небо таке голубе, і не терпиться усе це змалювати… Найбільше люблю писати сільські пейзажі, тому що народилася саме тут, воно любиться, залишається і не забувається. В пейзажах відображається краса і гармонія сільського життя, нашого рідного краю.У нас не вистачає спілкування з творчими людьми, в ідеалі хотілося б, щоб у нас в Любомлі була хоч якась художня студія, прикласти свої руки до цієї справи” – ділиться думками художниця.

Творчість Валентини багатогранна, окрім живопису та графіки, вона займається вишивкою, причому, малюнок вона придумує сама, також розписує писанки, більшість з яких є прямо шедеврами прикладного мистецтва, кожного року дарує їх родичам та знайомим, як уже говорилося, займається дизайном в інтер’єрі та ландшафті, зокрема, розробляла декілька проектів, які займали перші місця, тепер мрія про провадження їх у життя.

Наступного рокухудожниця планує організувати свою персональну виставку робіт у Любомлі, тож побажаємо їй натхнення та творчих успіхів.