Прикордонному селу на Любомльщині виповнюється 535 років

Перша відома писемна згадка про село Воля Угрузька (нині Новоугрузьке) датується 1484 роком.

Територія нинішнього села Новоугрузьке заселене людністю досить давно, про що свідчать знайдені тут археологічні матеріали. Зауважимо, що назва Воля Угрузька походить він літописного міста Угровськ (Угровеськ, Угрузьк) ХІІ-ХІІІ століть, яке розташовувалось неподалік, – йдеться на сторінці-facebook Любомльського краєзнавчого музею.

Першу літописну згадку про місто Угровськ знаходимо в Галицько-Волинському літописі під 1207 роком. На той час місто було в складі Галицько-Волинського князівства і відносилося до Володимирської землі. В 1207 році Угровськом володів князь Олександр.

В 1214 році князь Данило (Галицький), розбивши в бою ляхів і «забрав Берестій і Угровськ, і Верещин, і Комов, і всю Україну». Данило Галицький обрав Угровськ центром Забужжя і, можливо, бачив у ньому свою майбутню столицю, адже тут він знайшов спокій від боярських чвар і недоброзичливих сусідів. Тоді ж уперше згадується монастир в Угровську в честь Данила Стовпника.

Зробивши Угровськ столицею Забужжя, князь Данило встановив тут при монастирі нову єпископську кафедру з єпископом Іоасафом. Данило Галицький розбудував і укріпив місто, поновивши дерев’яну фортецю і змурував при переправі через Буг оборонно-сторожову вежу. З Угровська він неодноразово відправлявся в походи. Останній раз Угровськ згадується в Галицько-Волинському літописі в 1267 році. Ймовірно, що Угровськ був повністю знищений пізнішими набігами татаро-монголів у кінці ХІІІ на початку ХІV ст. і перестав існувати.

Перша відома писемна згадка про с. Вулька Угрузька датується 1484 роком. Очевидно, що в XVІ-XVIІ ст. місцеве православне населення відносилось до парафії села Гуща Любомльської протопопії. Ймовірно, що разом з іншими населеними пунктами округу в середині XVI ст. село відійшло до складу Грубешівського староства і перебувало тут до XVIII ст.

Після ІІІ поділу Польщі у 1795 року населений пункт увійшов у склад Гущанської волості Володимир-Волинського повіту Волинської губернії. Місцеве населення з унії насильно було переведено у православ'я. У 1796 році в селі налічувалось 20 дворів та 165 православних жителі.

У 1811 році православне населення села відносилось до парафії Гущі. Поруч із православними в селі проживало і римо-католицьке населення. В 1813 році тут налічувалось 22 двори та 178 православних жителі.

У 1844 році село Вулька Угрузька належало поміщиці Антоніні Стерпинській. Під 1854 роком згадується римокатолицька каплиця біля озера в Вількі Угрузькій. Вона була на кам'яному фундаменті і стояла на березі озера, недалеко від маєтку поміщиків. В 1865 році село Вулька Угрузька входило до Опалинської парафії Ковельського деканату.

З 1899 року почала працювати церковнопарафіяльна школа в селі Вулька Угрузька. Там навчалось у 1905 році 35 хлопчиків і 9 дівчаток. Вчителем був селянин Іван Гіль .

У 1906 році в Вульці-Угрузькій Гущанської волості Володимир-Волинського повіту Волинської губернії налічувалось 53 двори і проживало 357 мешканців. На 1911 рік тут уже було 39 дворів та 334 жителі.

В період І світової війни частина місцевого населення евакуйована вглиб Російської імперії.

В 1919-1939 рр. село відносилось до складу Гущанської гміни Любомльського повіту Волинського воєводства ІІ Речі Посполитої. На той час вселі діяли підпільні організації КПЗУ, КСМЗУ.

У вересні 1939 року в селі було встановлено радянську владу. З січня 1940 року Вулька Угрузька ввійшла в склад Головнянського району Волинської області.

У 1940 році жителів села було виселено із 800-метрової прикордонної смуги в інші райони Волинської області, найбільше в Ковельський. З 1942 року вони почали повертатись назад.

Напередодні німецько-радянської війни неподалік села було організовано прикордонну заставу №4 (командир – мол. лейтенант Ковальов). 23 червня 1941 року село було зайняте німецькими військами.

За спогадами жителів, в період нацистської окупації в селі було організовано «штатс-гут» – державне господарство з виробництва продоволсьтва для потреб армії. У 1943 році господарство було спалене упівцями. В період Другої світової війни польське населення виїхало із села в Польщу. В цей час було зруйновано римо-католицьку каплицю.

20 липня 1944 року село було зайняте радянськими військами. Ймовірно, що після війни село було перейменоване в «Новоугрузьке». Зокрема, станом на 1 вересня 1946 року в складі Опалинської сільради Головнянського району значиться хутір Новоугрузький, пізніше – село Новоугрузьке.

У радянський період в селі організовано колгосп, клуб, медичний пункт та інше. З проголошенням незалежності України село увійшло в склад Забузької сільської ради Любомльського району. Нині село входить у склад Рівненської ОТГ.