Любомльському заводу «Світязь» виповнилося 50 років від початку будівництва

У грудні 1968 року на базі колишнього млина Любомльського харчокомбінату і механізованого хлібозаводу почалась організація Любомльського філіалу Київського заводу «Маяк».

Будівництво стартувало за спільним рішенням бюро Любомльського РК КП України і виконкомів Волинської обласної і Любомльської районної ради депутатів трудящих, у відповідності з наказом Міністра радіопромисловості і Київського заводу «Маяк». Директором філіалу призначили місцевого керівника Антона Дубицького, – йдеться на сторінці facebook Любомльського краєзнавчого музею.

Згідно наказу організували будівельну дільницю для виконання робіт по відновленню і реконструкції старих приміщень загальною площею 390 метрів квадратних. Був складений план початку будівельних робіт на філіалі.

До 25 березня 1969 року здана перша черга будівельних робіт площею 500 метрів квадратних, а до 25 серпня 1969-го закінчили другу чергу будівельних робіт площею 1000 метрів квадратних.

За основу будівництва взяли триповерховий корпус млина (корпус № 1), який був збудований ще в 20-х роках ХХ століття. На першому поверсі розпочалось монтування штампувальної дільниці, на другому стали працювати їдальня і склади. а на третьому розмістилася адміністрація філіалу.

До першого корпусу в 1969 році із заходу на схід добудували двоповерховий корпус №2, на першому поверсі якого розмістили інструментальну дільницю, розширили штампувальну дільницю і почали налагоджувати автоматно-револьверну дільницю.

Було встановлено 24 преси, з’явились перші токарні, плоскошліфувальний і координатно-розточний станки. На другому поверсі зліва готувалась площа під монтажну дільницю, а справа відкрито червоний куток на 180 місць. Введені в експлуатацію корпуси №1 і №2 мали площу 1590 метрів квадратних. Також були побудовані складські приміщення площею 300 метрів квадратних.

У грудні 1968 року дирекція заводу «Маяк» провела перший набір робітників на філіал, частина яких займалась будівельними роботами, і того ж місяця направлено на навчання у м. Київ на основну площадку заводу «Маяк» три партії робітників у кількості 154 чоловіки. В 1969 році провели монтаж устаткування в штампувальній дільниці і 19 червня 1969-го вирубали першу деталь місячного плану.

Постійно проводився набір робочої сили на філіал, і в кінці 1969 року вже працювала 281 людина. Також продовжувались будівельні роботи. Почалося будівництво автогаража на 20 машин. До того часу з основної площадки (Київ) отримали 5 автомобілів. Розпочато будівництво житлового трьохповерхового будинку загальною площею 528 метрів квадратних із розрахунком на 8 квартир і гуртожитком на 30 чоловік.

З січня 1970-го почала працювати монтажна дільниця цеху № 1, а з лютого – автоматно-револьверна дільниця. Посилалися робітники для освоєння нових спеціальностей на радіозавод в м. Ригу.

У кінці 1970 року на філіалі працювало вже три дільниці: штампувально-інструментальна, монтажна і автоматно-револьверна. В 1970-му закінчили будівництво заводського житлового будинку і гуртожитку. Розпочали будівництво двохквартирного житлового будинку.

У перші роки існування філіалу в основному виготовлялися штампи, деталі і в’язалися джгути до магнітофона «Дніпро-14», який складався в Києві на заводі «Маяк». Для пришвидшення доставки продукції в Київ був залучений літак «АН-2», який, з нововідкритого в Любомлі аеродрому, регулярно поставляв продукцію.

У вересні 1970 року на філіалі відкрили заочна школа, де робітники навчались в 9-11 класах. У кінці 1970 року на філіалі працювало 368 чоловік. У 1970-му колектив філіалу очолив новий директор Анатолій Ричко.

З першого дня створення філіал працював у закритому режимі і в пресі згадувався як завод механічних виробів.

У 1974 році, після закінчення будівництва корпусу №3, відкрили цех магнітних головок (№2). Перша головка виготовлена 19 вересня 1974 року. Робітники для цього цеху проходили навчання на заводі «Маяк» в Києві.

У грудні 1974 року випустили 10 тисяч головок. В 1974-му для покращення обслуговування робітників при Любомльському філіалі відкритий медпункт. Кількість працюючих збільшилася до 676 чоловік.

Працівники Любомльського заводу «Світязь»

На початку 1976 року колектив розробив перспективний план по розвитку філіалу на десяту п’ятирічку. Філіал отримав нову назву – «Любомльський завод «Світязь» Київського НВО «Маяк», також став номерним заводом «П/Я А-1957». Цехи почали виготовляти комплектуючі частини до нової серії магнітофонів, починаючи від «Маяк-201» і інших модифікацій. Завод працював у дві зміни.

У 1977 році магнітній головці заводу «Світязь» був присвоєний Державний знак якості. В 1978 році збудована і здана заводська їдальня на 100 місць. В тому ж році – нова котельня і компресорна. Розпочато будівництво 16-квартирного будинку. В 1981 році зведено трьохповерховий адміністративний корпус з новою прохідною.

З кожним роком покращувались на заводі «Світязь» умови праці. З’явились нові сучасні станки, це – координатно-шліфувальний швейцарської фірми «Хаузер», шліфувальні, координатно-розточні, електро-іскровий, термічні печі. Збудований модуль площею більше 1000 метрів квадратних, де встановлені машини для лиття деталей із пластмас (термопласти-автомати), печі для відпалювання деталей електромагнітів до магнітофона «Маяк». В модулі також виготовлялись електромасажери (міоритм 010-А) для лікування неврологічних хвороб.

В інструментальному цеху виготовлялись складні високоякісні штампи, які використовувались на штампувальній дільниці, а також на заводі «Маяк» і інших заводах. Інструментальний цех виготовляв також різну оснастку, ріжучий та інший інструмент.

На заводі освоєно більше 30 спеціальностей, серед них токарі, фрезерувальники. шліфувальники. термісти, розточники, монтажники, слюсарі-інструментальники, слюсарі-складальники, в’язальники, паяльщики та інші. Освоювали нові спеціальності і надавали допомогу робітники заводу «Світязь» на заводах міністерства в Новосибірську, м. Сольци Новгородської області.

В 1986 році колектив заводу «Світязь» очолив Андрій Філімонюк.

Найвищий пік розквіту заводу припав на кінець 1980-х років, тоді на заводі працювало майже 1500 чоловік. Був побудований ще один житловий багатоквартирний будинок. Щорічно для працівників заводу організовувались туристичні екскурсії по Україні, Прибалтиці, Молдавії. Спільно з заводом «Маяк» побудовано корпус на 70 місць на турбазі Світязького озера. Розпочалось будівництво 40-квартирного житлового будинку.

З розвалом Радянського Союзу розпочалась економічна криза, порушились економічні зв’язки і завод почав занепадати. Робітники стали розраховуватись із заводу.

На кінець 1990-х років завод випускав електромагніти, плати управління до магнітофона «Маяк-250» та інші вироби. Почали невеликими партіями виготовляти товари народного вжитку: корморізки, сапки, відра, дверні засуви. Надаються послуги для населення і підприємств по шліфуванню блоків і валів, виготовлення деталей і вузлів різних машин.

З 2002 року завод має статус Любомльської філії товариства з обмеженою відповідальністю завод «Світязь» ВАТ «Завод «Маяк». Станом на 2012 рік на заводі залишилось працювати близько 20 чоловік.