Учителька з Любомля творить оригінальні композиції з кульок

Педагог із 27-річним стажем, старший учитель вищої категорії школи №3 Любов Ждань навчає учнів робити вироби з повітряних кульок та мріє створити свою школу аеродизайну.

«Я завжди любила дітей. Ще з садочка мріяла стати вчителькою. А відтоді, як Галина Михайлівна Хомич завела мене у перший клас, ходила, ніби заворожена. У ній мені подобалося все: мова, зачіска, плаття, посмішка. Вагань, куди йти, не було: закінчивши Любомльську ЗОШ №1, вступила до Луцького педінституту», – пригадує Любов Миколаївна.

Любов Ждань зі своїм учнем

У 1991-му році, тільки-но нова школа №3 зіп’ялася на ноги, як ще одного молодого спеціаліста тепло прийняв колектив. Учнів – понад 800, класів вистачало. Вела групу продовженого дня, віддаючи любов, уміння, терпіння. Молода вчителька ще тоді зрозуміла, що однієї любові до дітей мало, що потрібно шукати «ключик» до кожного вихованця. Із перших днів методику проведення занять удосконалювала.

Згодом через зменшення кількості дітей, Любов Миколаївну «догрузили» уроками трудового навчання. Спочатку не виходило добре, але, як кажуть у народі, руки виросли з того місяця, що треба: зі швейною машинкою на «ти», клеїти, вишивати, ліпити, в'язати – все у неї виходило. Дівчата з одного класу стали її гуртківцями – і невдовзі стіни біля сходів прикрасили сучасними вишивками. Далі – гурток «Бісеринка», роботи якого не тільки прикрашали коридори школи, а й представляли на конкурсах. Це подобалося учням, задоволені були й мами. Школа отримала грамоти за зайняті місця.

З 2008-го Любов Миколаївна – заступник директора з виховної роботи. І ось уже 10 років не тільки готує сценарії масових загальношкільних заходів, а й відповідає за їхнє оформлення. Останнім часом захопилась аеродизайном, який веде, виконуючи план гуртка «Мистецтво нашого народу». Спеціальної програми немає, та вона творить її сама.

«Матеріали збираю звідусіль – з інтернету, майстер-класів, телебачення. Несуть газетні статті діти, колеги, друзі. Я не тільки на заходи роблю прикраси, а й дарую сувеніри на день народження, професійне свято. Мрію, звісно, про участь у Всеукраїнських фестивалях, але поки потрібно вчити дітей запаковувати речі, подарунки в кульку, до речі, в неї можна навіть сковороду помістити, – розповідає учителька.

Планувала мати клас, але обставини склалися так, що стала працювати з дітьми, які потребують особливого підходу.

«Важко займатися з розумово відсталими учнями, із тими, в кого затримка психічного розвитку, та надзвичайних зусиль потребують аутисти. Такій дитині не скажеш «роби, як я», вона не відповідає, коли кличеш на ім’я, не хоче виконувати те, що задаєш. Одного разу почала писати зумисне не ті прізвища героїв мультфільмів, які щойно переглянули, а інші, хлопчик взявся виправляти. Отже – слід шукати підходи, бо дитину треба навчити не тільки букв і цифр, а й розвивати комунікативність та емоційність», – ділиться спостереженнями і досвідом Любов Миколаївна, яка вчить творити красу і хоче, щоб її бачили всі.

«Аеродизайном я почала займатися ще у 2013-му, коли на випускний вечір одинадцятикласники захотіли подарувати вчителям кульки-незабудки. З того часу вже придбала підручні матеріали для роботи, прочитала чимало методичних матеріалів і навіть виготовила дитячий костюм із кульок. Налагодила зв’язки по інтернеті, щоб отримувати дешевший матеріал».

Тепер Любов Ждань хоче зробити красивою школу, особливо на різні свята. Допомагають їй у цьому дирекція навчального закладу спільно з батьківським комітетом: виділяють належні кошти.

Так як кулькові вироби мають коротке життя, після заходів їх роздають дітям, батькам і найбільше – бабусям.

«Коли в мене були особливо важкі часи, майже цілодобово вишивала ікони з бісеру й дарувала лікарям, медсестрам, волонтерам. Зараз мрію створити школу аеродизайну в Любомлі, – пригадує той складний період у житті майстриня-педагог.

Любов Миколаївна Ждань – мама двох синів, встигає бути сумлінним працівником, хорошою подругою, мудрою порадницею. Тепло відгукуються про неї колеги: чуйна, безкорислива, креативна, самовіддана.

1

Галина ВАЩУК