Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter

Чверть століття на службі Любомльського краєзнавчого музею

17:00 08.05.2018
439

Колишній очільник храму історії Олександр Остапюк 8 травня святкує 71-ий день народження. За час його діяльності у музеї тричі проводили переоформлення експозиції, у виставковому залі загалом проведено понад 60 виставок.

Олександр та Дмитро Остапюки відомі в нашому районі та й на Волині як люди-легенди. З ними пов’язано багато прикметних подій, зокрема відкриття та розвиток краєзнавчого музею міста Любомль. Якраз про це писав відомий політолог та історик В’ячеслав Липинський: «Ніхто нам не збудує держави, коли ми її самі не збудуємо, і ніхто з нас не зробить нації, коли ми самі нацією не схочемо бути».

Народився Дмитро Остапюк 20 листопада 1914 року в селі Висоцьк Бережецької волості Володимир-Волинського повіту в бідній селянській сім’ї. Щоб зберегти історію для нащадків, він запропонував створити Любомльський краєзнавчий музей.

«Із часом в батька назбиралося дуже багато експонатів: археологічних, нумізматичних, документальних. Тоді він почав піднімати питання, що ж воно не має лежати мертвим «грузом», тільки щоб друзям показувати. Треба музей відкривати», пригадує Олександр Остапюк.

Проблема полягала в тому, що не було необхідного приміщення та й посаду штатного працівника тодішня влада відмовилася ввести. Займаючись організацією музею, Дмитро Олександрович періодично зараховувався на різні роботи: в піонерклубі, сільських будинках культури, планетарії, аби продовжити збір матеріалів.

Музей урочисто відчинив двері 28 травня 1973 року. В день відкриття Дмитро Остапюк зробив приємний запис у книзі відгуків. Але й після того, як Дмитро Олександрович залишив музей, він не покинув краєзнавчої роботи: зібрав цікаву бібліотеку; став нумізматом і філателістом; постійно шукав історичні матеріали про місто і район.

Хоч стан здоров’я Дмитра Олександровича значно погіршувався, не було вже можливості їздити по архівах, закінчити книгу про Любомль, він все-таки вірив, що вона буде написана, прийде до молодого покоління, яке продовжить його справу. Помер Дмитро Олександрович 24 липня 1984-го.

У 1993 році музей одержав статус державного, а на посаду директора було призначено Олександра Дмитровича Остапюка – сина відомого краєзнавця, який народився 8 травня 1947 року в Любомлі.

Постійно переймаючи науку від батька, молодий керівник активно почав займатися дослідженнями, колекціонуванням, які полюбив із дитинства.

«Археологією мене зацікавив батько. Бувало, ходили і по полях. Попадались сокири, кераміка різних періодів. Він завжди розказував, показував, радив: «Треба досліджувати – а не просто знайти». Дуже багато цікавого познаходили, зокрема і по людях. Я вважав, що це наш обов’язок – поки є старі люди, бо в свій час відійдуть, і разом з ними пропаде інформація».

Ним передано у фонди музею археологічну та нумізматичну колекції, багато документів. Музей під керівництвом Олександра Дмитровича став чи не єдиним сховищем пам’яток матеріальної та духовної культури краю. Він проводив постійні експедиції по населених пунктах Любомльського і Шацького районів з метою виявлення, фіксації та передачі в музей предметів старовини, записував спогади місцевих жителів.

Самостійно краєзнавцем проводились і проводяться археологічні розвідки, внаслідок яких на території краю ним виявлено більше п’ятдесяти курганів та десятки поселень різних періодів.

Завдяки Олександру Остапюку, в музеї створені потужні колекції стародруків та іконопису, різьби по дереву, металопластики, церковних описово-статистичних документів. Ще одним із напрямів діяльності Олександра Дмитровича є науково-дослідницька робота.

Директор храму історії був делегатом ІІ Всеукраїнського з’їзду краєзнавців України в 1996 році, головою Любомльського відділення Волинської обласної організації Національної спілки краєзнавців України. Протягом трьох скликань обирався депутатом міської ради, член комісії з перейменування вулиць Любомля. За результатами роботи в музейній галузі був нагороджений багатьма відзнаками.

Олександр Остапюк чимало передав у музей із власної колекції: четверта частина експонатів зібрані чи куплені свого часу ним особисто. За час діяльності у музеї тричі проводили переоформлення експозиції, у виставковому залі загалом проведено понад 60 виставок.

У 2017 році директором Любомльського краєзнавчого музею призначено Юрія Фініковського, який із Олександром Остапюком, тепер уже старшим науковим співробітником, плекають мрію: коли заклад перебереться у замок Браницьких.

«А це недалечко, за метрів 500 від нинішнього приміщення. Там розмістимо експонати, що десятки років пролежують у тісних фондах. Тоді музей прийматиме щодня сотні відвідувачів, які дізнаються про надзвичайно багату історію містечка та оглянуть золоті запаси старовини. Найважливіше, що мені вдалося зберегти все, що я протягом життя знайшов, купив чи хтось мені подарував. Думаю, коли музей матиме більшу площу, нащадки все побачать, оцінять, – закінчує розмову палкий патріот свого краю Олександр Дмитрович.

P.S. Про наукові зацікавлення, внесок у розвиток музейництва, про це та багато іншого говорив Олександр Остапюк 26 квітня у Волинському краєзнавчому музеї на своєму творчому вечорі, присвяченому 25-річчю служінню музею, підготовленому спільно із працівниками Любомльського храму історії. Свій шлях у краєзнавство згадував і сам Олександр Остапюк, який на зустрічі представив власну колекцію старожитностей Любомльщини.

Анна СКЛЯНЧУК,

учениця 9 класу ЗОШ №2 м. Любомль

Коментарі
24 вересня
Сьогодні
Вчора
22.09.2018
21.09.2018
20.09.2018
19.09.2018
18.09.2018
17.09.2018
16.09.2018
15.09.2018
Підписатися на наші новини
*ви у будь-який момент зможете відписатися від наших новин