Екс-очільниця Радехівської школи встигала директорувати і в «Перевеслі» продовжує співати

Учитель повинен бути артистом, а ще трохи актором. А якщо є поєднання цих двох професій та ще плюс досконале знання предмета – то це вже справжній фахівець.

Такими даними володіє екс-директор Радехівської ЗОШ І-ІІ ступенів, відмінник освіти України Надія Іванівна Загола. Вона – вчитель математики і початкових класів. З дитинства плекала мрію – вчити дітей, – пише газета «Новий погляд+» за суботу, 30 вересня.

Після закінчення Радехівської восьмирічної школи вступила до Володимир-Волинського педучилища, де отримала спеціальність учителя початкових класів. Закінчила заклад із відзнакою. Направлення отримала в Згоранську школу, там працювала старшою піонервожатою два роки.

Маючи хист до співу, танців, до малювання, вміла зацікавити учнів, завоювати авторитет у колег.

«Коли готувала захід із школярами, то сама ставала їхньою ровесницею, − розповідає Надія Іванівна. – Мені цікаво було листуватися з дітьми Болгарії, Чехії, Білорусії, розучувати девізи і пісні, малювати стіннівки, організовувати конкурси і змагання. Виборювали в районі призові місця, піонерська дружина – правофлангова.

Старання помітили у відділі освіти, я почала працювати культмасовиком у Будинку піонерів. Організовувала районні заходи, зустрічі з польськими харцерами. І так сім років пролетіло, наче один день».

У 1987 році, після закінчення Луцького педінституту, стала працювати вчителем у рідній школі. Окрім математики, довелося ще й образотворче мистецтво читати, бо спеціалістів тоді не вистачало.

«Довгий час була заступником директора з навчально-виховної роботи, а останні 15 – очолювала колектив, − продовжує розмову Надія Іванівна. – Багато мудрих порад почерпнула від свого наставника Валентини Поліщук, яка вивела школу у лідери серед закладів І-ІІ ступенів. І всі роки ми утримували першість у районі, лише один раз уступивши Запільській ЗОШ».

Нелегко, адже це – недоспані ночі, десятки проаналізованих фахових видань і дискусій у колективі, а ще й підбір учнів відіграє далеко не останню роль.

Лише цього року 5 з 9 випускників дев’ятого класу закінчили основну школу з балами високого рівня. Троє з них отримали свідоцтва з відзнакою, шестеро стало студентами коледжів, двоє − учнями професійних ліцеїв.

А триразовий призер обласних олімпіад Олександр Сачук, вступаючи у Волинський військовий ліцей, набрав 24 бали при 14 прохідних. Це найбільше з усіх вступників.

Є чималі напрацювання у школі. Адже двічі вигравали проекти. Перший – енергозберігаючі технології – втілити не вдалося: почалася АТО, а другий – «Школа – територія комфорту, здоров’я» в цьому році реалізували, реконструювавши два санвузли. На майбутнє ще планується подальша участь у цьому напрямку.

Не кожна школа І-ІІ ступеня може гордитися призерами обласних олімпіад, а в Радехові вони є щороку. Хороші досягнення у спартакіаді.

«Перспективи для розвитку закладу є, − переконливо планує Надія Іванівна. – Цьогоріч навчається 86 учнів, через два роки буде вже більше 100. Педагогічний склад теж хороший.

Взагалі, я погоджуюся із твердженням – кадри вирішують все, тому що, пропрацювавши 28 років у трьох різних колективах, можна зробити висновок: хороші колеги – це 30% успіхів у роботі. Добре, якщо й хобі об’єднує людей».

У фольклорному аматорському народному гурті «Перевесло» бере участь із дня його заснування. Високою майстерністю виконання цей колектив відомий за межами області. Надія Іванівна ж була і ведучою, і солісткою, і хористкою. Це джерело наснаги та нескінченний потік позитивної енергії. Ще більший запас духовності черпає вона, співаючи в церковному хорі. І так уже 24 роки.

«Найбільше щастя кожної жінки − це благополучна сім’я, − переконливо стверджує Надія Іванівна. – Два сини пішли моїм шляхом – стали педагогами. Старший Ігор із дружиною та батьком працюють у рідній школі, молодший – у ЗОШ №2 міста Любомля, невістка – у Машеві вчителює».

Тішиться онуками, яких має четверо. Найстарша Саша – шестикласниця. Тарас у цьому році став першачком, а Ян та Даринка – дошкільнята. Радіє, що сину і внуку передала хист до малювання, бачить тягу до знань.

«Директорство я передала в надійні руки, за ним не жалію: на все є своя пора. Треба більше уваги приділити внукам, бо власних дітей лише контролювала, на виховання не вистачало часу. А сама ще лишаюся в школі», – каже Надія Загола.

«Як людину, як фахівця, як керівника, знаю чимало років, − відгукується директор Куснищанської ЗОШ І-ІІІ ступенів Галина Гуменчук. − У всьому лише позитив: порадить, виправить, зрозуміє, підкаже».

Надія Іванівна отримує на День вчителя грамоту від голови Вишнівської ОТГ Віктора Сущика.

Начальник відділу освіти Анастасія Савош назвала Надію Іванівну «суперовим директором». Тепло відгукуються про свого керівника всі члени колективу. А виразила спільну думку заступник із навчально-виховної роботи Лідія Пилипчук, яка 15 років була її правою рукою.

Людина знайшла себе у вмінні організувати, заохотити, згуртувати навколо ідеї, стимулювати за досягнення. Щира, відповідальна, самовіддана, безкорислива, вона горіла сама та запалювала інших. І завжди знаходила час для пісні.

Про її здобутки свідчать десятки грамот, від районної до міністерської, та найбільший успіх – участь у конкурсі «Вчитель року 2014», де Надія Іванівна в номінації «Директор» виборола призове місце за представлення сучасного закладу освіти І-ІІ ступенів.

Галина ВАЩУК