У Машові росте дуб, якому понад 300 років

27 Травня 2017, 13:43

3418

«Три чоловіки потрібно, щоб його обійняти», – каже Іван Бінюк, на обійсті котрого в селі Машові росте дуб Болеслава Пруса.

Усі про цей дуб чули, але чи хтось його бачив? Поляки, якщо й знаходяться на цьому відрізку дороги, то, зазвичай, уже поспішають на кордон. Українці теж не завжди знаходять час на те, щоб довідатися, що ж то за така пам’ятка, – пише Монітор Волинський.

У селі кажуть, що поляки, як правило, не цікавляться тим, що в Машові є такий дуб. Та й місцеві жителі більше довідалися про дерево лише завдяки інтересу до нього й до творчості самого Пруса місцевої вчительки, колишньої голови сільської ради Марії Леонтіївни Краєвської.

Дуб росте на обійсті родини Бінюків. Дід Іван та бабця Надія розповіли нам, що на місці, де нині стоїть їхній дім, був розташований маєток родини Гловацьких (справжнє ім’я Болеслава Пруса – Олександр Гловацький). Коли Бінюки будували тут свою хату, натрапили на фундамент будівлі з довоєнних часів. Припускають, що то був фундамент саме будинку Гловацьких.

Ми розпитували в них про дуб.

«Приїжджають багато гостей із різних областей, бо їдуть головною трасою. Сфотографуються та й все. Вчителька Марія Леонтіївна Краєвська багато знала про дуб, збирала про нього матеріали, хотіла, щоб місцевій школі надали ім’я письменника», – каже дід Іван. Додає, що в селі був ще один дуб, але його вже давно викорчували.

У 2011 р. рішенням Волинської обласної ради Дуб Болеслава Пруса визнано ботанічною пам’яткою природи. Біля нього встановлено табличку з написом: «Тут знаходилась садиба батьків відомого польського письменника Болеслава Пруса (Олександра Гловацького). 1847–1912».

Висота цього кількасотрічного дерева становить близько 30 м, а обхват – 4 м, і, як каже Іван Бінюк, «три чоловіки потрібно, щоб його обійняти».

У Машові вже мало хто пам’ятає довоєнні часи. Іван та Надія Бінюки завели нас до дочок Надії Миколаївни Ретерук, котра померла кілька років тому.

У родині Ретеруків згадували те, що їхня мама розповідала про жителів маєтку, який колись належав Гловацьким. Її сім’я жила по-сусідству. Надія Ретерук, зокрема, пригадала, що до війни вчителі часто розповідали про Болеслава Пруса, в школі висів його портрет, а вчителька Емілія Вербувна водила учнів на екскурсії до місць, які колись належали родині письменника.

Того дня ми завітали ще й до місцевої школи. Тут теж підкреслили, що, на жаль, у селі вже немає таких старожилів, які могли би щось більше розповісти про родину Гловацьких. Директор та завуч школи зазначили, що до дуба приїжджає мало туристів.

У Машівській школі є клас, де завдяки старанням Марії Краєвської колись оформили кілька стендів, присвячених Болеславу Прусу. До ювілею школи видали брошуру «Минуле та сучасне. Село Машів на початку XXI століття», де також згадується про славного земляка.

У цьому році минають дві річниці, пов’язані з польським письменником Болеславом Прусом: 19 травня – 105-та річниця смерті, а 20 серпня – 170 років від дня народження.

Згідно з офіційними даними, він народився у Грубешові, куди за кілька місяців до його народження переїхали з Машова батьки письменника – Антоній та Аполонія Гловацькі. Ймовірно, до пізньої старості в Машові проживала бабуся письменника – Маріанна Гловацька.

Прус рідко бував у Машові, проте в селі збереглися легенди про те, що, коли все ж таки приїжджав сюди, писав саме під дубом і ще під грушею. Маєток у селі він отримав у спадок, але перед смертю його продав.

У брошурі про село, йдеться про те, що місцевість, де стояв маєток, досі називають Гловаччиною. Проте Іван та Надія Бінюки це заперечили.

Знайти дуб Пруса приїжджому буде нескладно. Машів розташований неподалік траси, яка веде до пункту перетину кордону Ягодин–Дорогуськ. Біля повороту з цієї траси на Любомль стоїть дороговказ. На ньому написано, що за 2 км звідти знаходиться історично-ботанічна пам’ятка Дуб Болеслава Пруса.