Жителі Штуня обурені замовленими звинуваченнями на адресу сільського голови
-
-
>
-
>
-
>
4302
У районній газеті «Наше життя» за 28 квітня 2017 року вийшла друком стаття Андрія Задорожного «За розвиток громади».
Чому газета, яка повинна була вийти в суботу, вийшла в п’ятницю, не зрозуміло. А більшість жителів нашого району отримали її в суботу, так як пошту ми отримуємо саме в цей день.
У нашій країні діє закон, наскільки нам відомо, який забороняє будь-які агітаційні чи антиагітаційні матеріали за день до виборів.
Отож ми (жителі села Штунь) хочемо звернутися до автора статті з єдиним проханням: «Поставте за мету – не брехати». Ніхто з селян ні в чому не звинувачує діючого керівника Олександра Анатолійовича Зінчука.
Читайте також: «Непрості будні Штунської громади».
Безлад і руїни, на які звертає автор статті, уже пережили не одного сільського голову села Штунь. Ні 10, ні 20 років назад чомусь ніхто на ці руїни не звертав уваги.
Невже це не цікавило раніше депутата Малиновського та пана Троця? Чому за еннукількість років підприємницької діяльності пан Малиновський жодною гривнею не допоміг дитячому садочку? Та й дивитися не приїжджав.
А за слова у статті «в цієї людини немає задатків господаря, причому щонайменших», то автору Андрію Задорожному хотілося б усім селом плюнути в лице, якщо воно у нього є.
Такого господаря, як Олександр Зінчук, годі знайти. У нього золоті руки. Свій будинок він збудував сам, власними руками. І якщо будете у селі – Штунь, то зверніть увагу на будинок під №20 по вулиці Миру. Це і є обійстя Зінчуків. Автор статті міг повчитися у такого господаря, а не обливати брудом за рік праці.
Ви пишете, що вирушили до кладовища, і там кипіла робота. Люди дійсно прибирали могили і виносили сміття на обочину. І, може, ще не все встигли прибрати.
От чому б вам не звернути на кладовище села Вишнів? Там ще після провідної неділі залишалися гори сміття. І це бачили не тільки жителі села Штунь. А після виходу статті Задорожного ще й з Любомля, телефонували, щоб сфотографували сміття в Вишневі.
Потім описуєте дитячий садок і кухню, яка нагадує повоєнну розруху. То ця «так звана розруха» уже існує 40 років. Де ж ви, депутати районної ради, стільки років ховалися? Ви хотіли, щоб Олександр Анатолійович за рік роботи відремонтував дитячий садок?
Депутату Богдану Малиновському, який пропонує привезти плитку, хотілося б сказати, щоб звернув увагу на вигляд своєї фірми, яка аж ніяк не прикрашає місто, псує вигляд однієї з вулиць міста Любомля.
Недарма в народі кажуть: «У чужому оці піщинку бачу, а у своєму скалку не помічаю».
Далі у статті говориться, що в «пошуках об’єкта, де відчувалася б рука господаря, ми завітали до школи». Не брешіть, у цей день ви у школі не були. Хоча, напевно, вашому візиту були б там раді.
Ще пишете про гурт людей, які зустрілися у селі Замлиння, і люди жалілися, що немає справжнього керівника. То ми вам, шановні автори, хочемо сказати, що у Любомлі зустрічаємо через день такі гурти людей, які жаліються на безробіття, захаращеність багатьох об’єктів, антисанітарію громадських вбиралень по місту та великі калюжі після дощу, які не обійти, не об’їхати.
Отож, шановний Андрію Задорожний, перш ніж когось обливати брудом, почніть із себе, з районного центру і з депутатів. Запитайте, скільки коштів вони виділили на розбудову Любомля за роки свого господарювання зі своїми так званими «ідеальними задатками господарів».
Костюк Марія та небайдужі жителі села Штуня
Коментарі