Як на Любомльщині святкують Трійцю?

18 Червня 2016, 08:45
1736

Сучасні святкування вже не мають таких чітких приписів. Кожна сім’я самостійно обирає, як відзначити Зелені свята.

Отець Володимир, ієрей Свято-Духівницького храму у селі Світязькі Смоляри, вчитель Столино-Смолярської ЗОШ І-ІІ ст.:

− Як і щонеділі, на Трійцю ми всією родиною йдемо до церкви. Цього дня християни згадують історію сходження Духа Святого на апостолів. Також саме цей день вважають своєрідним днем народженням церкви. Ісус Христос під час земного служіння сказав своїм учням, майбутнім апостолам: «Йдіть у Єрусалим та очікуйте сходження Духа Святого». Учні послухалися Вчителя. Саме після цієї події апостол Петро виголосив першу проповідь, тоді покаялося кілька тисяч людей, що, повіривши в Ісуса Христа, приєдналися до апостолів. Так розпочала виконувати свою місію, що дана їй Богом, християнська церква. В селі, в якому проживаємо, існує традиція вбирання корів вінками із польових квітів. Пастух, який це робить на знак вдячності отримує дарунки від господарів.

Олена Самолюк, головний спеціаліст управління освіти, науки і молоді облдержадміністрації:

− Зазвичай це свято ми відзначаємо у сімейному колі. Як і в кожній родині, присутня традиція прикрашати свою оселю зеленню. Також у неділю на Трійцю йдемо до церкви на святкову літургію.

Володимир Теребуха, працівник Ягодинської залізничної станції:

− Трійця − це свято, що асоціюється в мене здебільшого із прикрашанням будинку в гілля берези та лепехи. Особливих звичаїв святкування цього дня у нашій родині немає.

Світлана Овдієвич, директор Любомльської центральної районної бібліотеки:

− Зелені свята у моїй сім’ї відзначають, напевно, так, як і всі. В рідному селі Вишнівка господарі прикрашають оселі різноманітною зеленню: розкидають лепеху, в березові і кленові гілочки одягають подвір’я. Скільки себе пам’ятаю, жителі села, коли приходить час іти по лепеху, кажуть: «Треба йти нарвати мая» або запитують одне в одного: «Ти вже вбрала свою господу у май?». Трійця асоціюється з місяцем травнем, «маєм». А ще у нас прикрашають корівок зеленню: плетуть вінки із пахучих квітів і трав, щоб повісити їх на шию «сільським Мілкам». Потім пастух отримує могорич від вдячних господарів.

Іван Міщук, студент Київського національного університету ім. Т. Шевченка:

− Святкування моїх рідних нічим не відрізняється від інших. Змалку в суботу, як найменший сім’янин, я ходив на болото по лепеху. Сам процес мені дуже подобався, тільки от чистити її не любив. З нетерпінням завжди чекав недільного ранку, щоб порозкладати зелень у хаті та на подвір’ї.

Приємно, що й сьогодні ми не забуваємо традицій свого народу. Нехай у кожному домі буде світло, зелено, затишно, панує мир, злагода, чистота серця та помислів.

Коментар
28/03/2024 Четвер
28.03.2024
27.03.2024
20:39