Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter

Селу Вишнівка виповнюється 380 років із часу заснування

17:26 24.06.2018
725

Містечко Опалин (нині Вишнівка) було засноване з дозволу польського короля в 1638 році стараннями грубешівського старости Лукаша Опалинського. Тоді ж місту було надано магдебурзьке право.

На початку 1640-х рр. з ініціативи власника міста Лукаша Опалинського тут був побудований мурований костел св. Катерини. Відомо, що 7 травня 1640 року угровецький плебан Олександр Романовський звинувачував євреїв м. Опалина в знищенні хреста Господнього, – написав на сторінці facebook Любомльського краєзнавчого музею Юрій Фініковський.

У період національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького козацькі загони перебували в Опалині. Згідно документальних свідчень, 23 березня 1649 року опалинський плебан Ігнатій Гембожовський, який після відходу козаків повернувся в Опалин, подав позов старості Лукашу Опалинському на євреїв — міщан Опалина, що вони привели козаків. Прибувший генеральний возний королівської служби Микола Саборек вніс своє подання у цій справі в Люблінський королівський трибунал, підписане понятими з міста Опалина і с. Гущі.

У цьому документі було відмічено, що восени 1648 р. місцеві євреї привели в своє містечко козаків, які спалили костьол і новозбудований плебанський будинок, арештували хрещених євреїв. Вони захопили зібрану десятину і всі цінності, забрали заготовлене на зиму жито, ячмінь, горох. Залишена козацька залога вилучила зібране сіно для костелу.

Згідно місцевих переказів, в період перебування козаків в Опалині, тут була збудована православна церква. В XVII ст. територія містечка входила до складу Грубешівського староства.

27 листопада 1725 року настоятель опалинського костелу св. Катерини Міхал Соколовський подав у Холмський городський суд скаргу на міщан в тому, що вони не здають належної йому десятини. Крім того, він скаржився, що після смерті плебана м. Опалина ксьондза Пашковського, вони забрали костельні книги, права, постанови, заповіти, привілеї і карти. Забрали половину костельного городу, розділивши між собою, і частину дали на церкву. Скаржився також на двох місцевих євреїв, які орендували млин, що вони вже тридцять років не сплачують десятини.

Після ІІІ поділу Польщі містечко відійшло до складу Володимир-Волинського повіту Волинської губернії Російської імперії.

Згідно клірової відомості Дмитріївської церкви с. Гуща за 1796 рік відомо, що в містечку Опалин була дерев’яна церква Преображення Господнього, яка обслуговувалась священиком з Гущі. Інша клірова відомість Гущанської церкви за 1804 рік відмічає, що в м. Опалин є приписна Миколаївська каплиця, якав 1806 році знову згадується як церква. Останню згадку про православний храм в Опалині маємо за 1811 рік. Подальша її доля невідома.

Під час французько-російської війни 1812 року поблизу містечка існувала переправа, куди відступали австро-саксонські корпуси наполеонівської армії.

В ХІХ ст. в Опалині продовжував функціонувати католицький костел. Зокрема, з 1820-х років монахи августинського монастиря в с. Радехів почали виконувати душпастирські обов'язки в Опалині. В 1865 році до Опалинської парафії Ковельського деканату входили приписні села: Мельники, Вулька Угрузька, Забужжя, Піща, Вулька Хрипська, Переспа, Пулемець, Пульмо, Грабове, Перекірка, Борова, Гуща.

В 1868 році костел в Опалині був конфіскований російським урядом і зруйнований до фундаментів. На 897 рік в містечку проживало 1612 осіб: євреї, поляки, українці.

За 1906 рік ааємо свідчення, що «Опалин, містечко Гущанської волості Володимир-Волинського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 78 верст, від волості 3. Дворів 222, мешканців 1614».

В період І світової війни частина населення була евакуйована вглиб Російської імперії. Після закінчення війни, населений пункт більше не йменувався «містечком», а називався селом. З 1919 року дана територія входила до складу ІІ Речі Посполитої. З 1921 року село Опалин відносилось до складу Гущанської гміни Любомльського повіту Волинскього воєводства.

У 1926 році в Опалині був побудований дерев'яний костел під назвою св. Антонія Падевського. До парафії належали такі населені пункти: Опалин, Адамчуки, Будники, Хрипськ, Червоний Бір, Голядин, Грабове, Голендри Забузькі, Гороховище, Гупали, Гуща, Кам'янка, Кошари, Мельники-ІІ, Вільшанка, Острів'я, Перешпа, Піща, Підгір'я, Пулемець, Пульмо, Ростань, Смоляри: Рогові, Столенські, Світязькі, Вілька Хрипська і Вілька Угрузька, Забужжя, Затишшя, Залісся. До костелу була приписана дерев'яна каплиця у с. Вілька Угрузька, зведена Антоніною Стерпинською. Вона була на кам'яному фундаменті і стояла на березі озера, недалеко від маєтку поміщиків.

Костел в с. Опалин і каплиця в с. Вілька Угрузька були зруйновані в період Другої світової війни.

З встановленням радянської влади в 1939 році частина населення була відселена від р. Зх.Буг, далі від кордону. Тоді ж в селі була зорганізована прикордонна застава «Опалин». 22 червня 1941 року з початком німецько-радянської війни, територія населеного пункту була зайнята німецькими військами. Понад 50 осіб з Опалина загинули в складі Червоної армії на фронті.

В жовтні 1942 року в Опалині німецькими військовими було розстріляне місцеве єврейське населення (близько 800 осіб).

У 1963 році село Старий Опалин було перейменовано в с. Вишнівка. З проголошенням незалежності України воно відносилось до Гущанської сільської ради Любомльського району Волинської області.

Сьогодні населений пункт із 133 жителями входить до складу Рівненської ОТГ.

;
Коментарі
24 вересня
Вчора
22.09.2018
21.09.2018
20.09.2018
19.09.2018
18.09.2018
17.09.2018
16.09.2018
15.09.2018
14.09.2018
Підписатися на наші новини
*ви у будь-який момент зможете відписатися від наших новин