Дві громади Любомльщини з високим рівнем фінансової спроможності
-
-
>
-
>
-
>
157
З 54 волинських громад лише 13 мають високий рівень фінансової спроможності, себто можуть забезпечити усі важливі потреби громади, а сім – критичний рівень, тобто забезпечення таких потреб під питанням. Решта опинились посередині – мають оптимальний, задовільний та низький рівні фінансової спроможності.
Які ж громади фінансово спроможні, а які опинилися у складних умовах після реформи адміністративно-територіального устрою і початку повномасштабного вторгнення Росії, – вивчав Центр журналістських розслідувань «Сила правди».
Влітку 2020 року Кабінет Міністрів України остаточно затвердив утворення нового районного поділу та межі територіальних громад. Замість 490 в Україні з’явилося 136 нових районів, а замість кількох тисяч сільських, селищних, міських громад – 1469 територіальних громад. Восени 2020-го у більшості з них відбулися перші вибори.
На перші роки життя в умовах нового адміністративно-територіального поділу припало чимало викликів: спочатку пандемія коронавірусу, а згодом і повномасштабне вторгнення Росії. Аби оцінити результати реформи після цих викликів, у рамках робочої групи експерти Центру політико-правових реформ за підтримки Програми «ULEAD з Європою» провели аналітичне дослідження спроможності територіальних громад.
Автори дослідження: експертка з питань публічних фінансів та місцевого самоврядування Яніна Казюк, директор департаменту фінансів Житомирської обласної державної адміністрації Віктор Венцель та експерт SALAR International (асоціації шведських муніципалітетів та регіонів – авт.) Ігор Герасимчук. Для оцінки використали 11 показників фінансової звітності за 2023 рік. Це, зокрема, доходи та видатки загального фонду з розрахунку на одного мешканця; видатки на утримання апарату управління; рівень дотаційності бюджетів; співвідношення видатків на утримання апарату управління із фінансовими ресурсами громади; видатки на культуру, фізичну культуру і спорт та інші.
Підсумувавши вказані показники за визначеною методологією, фахівці виділили п’ять рівнів спроможності територіальних громад: високий, оптимальний, задовільний, низький, критичний.
Значна частина громад з високим рівнем фінспроможності – це громади, утворені навколо міст або розташовані поблизу них. Зазвичай такі громади завдяки підприємствам та бізнесам, мають значно вищі показники, ніж сільські. Саме цей фактор значною мірою і впливає на фінансову стабільність.
Високий рівень фінансової спроможності за результатами дослідження і показниками 2023 року мають 13 волинських громад: Володимирська, Ківерцівська, Луцька, Ковельська, Боратинська, Луківська, Вишнівська, Підгайцівська, Нововолинська, Ратнівська, Рівненська, Литовезька, Шацька.
Оптимальний рівень фінансової спроможності мають десять громад: Дубівська, Зимнівська, Любомльська, Маневицька, Торчинська, Колодяжненська, Прилісненська, Устилузька, Локачинська, Оваднівська.
Ще 11 громад мають задовільний рівень спроможності: Городищенська, Поромівська, Берестечківська, Горохівська, Іваничівська, Рожищенська, Смідинська, Турійська, Люблинецька, Павлівська, Самарівська.
Низький рівень у 13 громадах: Велимченська, Затурцівська, Камінь -Каширська, Поворська, Головненська, Олицька, Старовижівська, Копачівська, Любешівська, Сошичненська, Голобська, Заболоттівська, Сереховичівська.
Критичного рівня сягнула фінансова спроможність у семи громадах: Дубечненській, Забродівській, Колківській, Мар’янівській, Цуманській, Велицькій та Доросинівській.
