На Любомльщині у церкві УПЦ МП не прийняли записку «за упокій» воїна, бо його відспівували у ПЦУ
-
-
>
-
>
-
>
2852
У церкві УПЦ МП села Столинські Смоляри Рівненської громади на Любомльщині не дозволили подати записку «за упокій» воїна Олександра Смолярчука, який народився у цьому селі та загинув на війні з російськими окупантами, оскільки його відспівували у церкві ПЦУ.
Про це написала вдова воїна Катерина Смолярчук на своїй фейсбук-сторінці.
Підполковник Олександр Смолярчук 1982 року народження, був начальником відділення організації охорони, патрульно-постової служби, розшуку та діяльності Військової служби правопорядку в гарнізонах Луцького зонального відділу Військової служби правопорядку військової частини А0583. Життя воїна обірвалось 17 лютого 2024 року у Куп'янську, Харківської області.
У Любомлі провели в останню земну дорогу загиблого військовослужбовця, підполковника Олександра Смолярчука 20 лютого. Заупокійне богослужіння відслужили у храмі св. Архистратига Михаїла Православної Церкви України.
«Сьогодні в мене буде коротенький пост, це звернення до певного кола осіб, а точніше Столинсько-Смолярської громади. Вчора я почула дещо, що не дає спокою, що обурило мене, нашу сім’ю. Я не збираюсь мовчати…. На днях в церкві УПЦ МП села Столинські Смоляри хотіли подати за упокій душі мого коханого, підполковника Смолярчука Олександра Миколайовича, на що отримали відповідь, що не впишуть, оскільки мого чоловіка відспівували в ПЦУ, а точніше Церква святого Архистратига Михаїла міста Любомль. Я як це почула, мене розірвало на шматки…
Мій чоловік там народився, зростав, прислуговував церкві, мій старший син хрещений в цьому храмі, мій свекор Микола Іванович і свекруха Галина Григорівна долучались до будівництва, певний час квартирували теперішнього священника, а зараз, ви вирішили, що маєте право таке робити…. ганьба всім хто причетний до цього, тому хто це сказав, тому хто це чув і змовчав, вам усім, що допустили це в своєму селі.
Мій чоловік загинув захищаючи вас на російсько-українській війні, він віддав життя, він лишив найцінніше свою сім’ю і полинув до Бога. Може ще мені скажете, що в нього не упокоєна душа, бо його поховали в ПЦУ, або його треба ще раз у вас відспівати, щоб ви могли молитись за нього. Я не бажаю, щоб ви в себе в храмі згадували його ім'я. Люди схаменіться, розплющте очі, що у вас робиться під носом. За що гинуть наші укриїнські воїни, за те, щоб потім їх вважали не достойними московського патріархату. Нікому не дозволю, якось осквернити пам’ять про мого коханого Сашу. В нас багато рідних, близьких і друзів, які подали за спокій душі по церквах, монастирях в Україні і поза її межами, дякую їм за це», – написала вдова воїна.
