Створили інтерактивну карту заповідних територій Любомльщини

Карту розробив колектив кафедри фізичної географії Східноєвропейського національного університету ім. Лесі Українки спільно з Управлінням екології та природних ресурсів Волинської обласної державної адміністрації

Виникла вона в результаті реалізації проекту«Волинь заповідна», – повідомляють на сайті Природно-заповідного фонду Волинської області.

Зокрема на карті зображені усі заповідні території не тільки Любомльського району, а й усієї Волині.

На територію Любомльщини нанесли позначки 27 заповідних територій. Серед них:

1. «Гряда–1» – ботанічна пам’ятка природи площею 6,0 га в межах землекористування ДП «Любомльське ЛГ», Мосирського л-ва, кв. 49, вид. 23. Статус надано рішенням Волинської обласної ради депутатів трудящих від 20.12.1993, № 16/6 для збереження високобонітетних насаджень дуба черешчатого віком понад 120 років, що використовується як лісонасіннєва ділянка.

2. «Гряда–2» – ботанічна пам’ятка природи площею 5,6 га в межах землекористування ДП «Любомльське ЛГ», Мосирського л-ва, кв. 55, вид. 31. Статус надано рішенням Волинської обласної ради депутатів трудящих від 20.12.1993, № 16/6 для збереження еталонних високобонітетних насаджень дуба черешчатого віком понад 120 років.

3. «Ділянка дубового лісу» – ботанічна пам’ятка природи площею 2,1 га, що лежить в межах землекористування ДП «Любомльське ЛГ», Замлинського л-ва, кв. 35, вид. 10. Статус надано рішенням Волинської обласної ради народних депутатів від 31.07.2014, № 27/64 для збереження високобонітетного насадження дуба черешчатого.

4. «Дев’яте» – ботанічна пам’ятка природи площею 9,2 га, що лежить у межах землекористування ДП «Прибузьке ЛГ», Забузького л-ва, кв. 22, вид. 1. Статус надано рішенням Волинської обласної ради народних депутатів від 20.12.1993, № 16/6 для збереження лісового масиву сосново-дубових насаджень із домішкою берези повислої 1 бонітету, віком близько 120 років.

5. «Дуб Волиняка» – ботанічна пам’ятка природи площею 0,01 га у с. Нудиже. Статус надано рішенням Волинської обласної ради народних депутатів від 04.11.2011, № 7/21 для збереження вікового дерева дуба черешчатого заввишки 30 м.

Окружність стовбура цього понад 700 річного довгожителя, свідка багатьох історичних подій, на висоті 1,3 м сягає 6,16 м.

У сприятливих умовах дерева досягають висоти 40 м, в окремих випадках – 50 м. Дуб живе до 500, а окремі дерева – до 2000 років. У висоту росте 100–120 років, а в товщину – все життя, проте приріст у діаметрі після 100–120-річного віку значно сповільнюється.

Дерева піднімаються над іншими, мають надзвичайно глибоке коріння. Такі гіганти – патріархи лісу вважалися в Україні символом могутності, сили, міцності й величі. Дуб і тепер є символом слави, невмирущості, волелюбності нації.

6. «Дуб звичайний – велетень» – ботанічна пам’ятка природи площею 0,01 га, що лежить у межах землекористування ДП «Прибузьке ЛГ», Крушинецького л-ва, кв. 4, вид. 33. Статус надано рішенням облвиконкому від 11.07.1972, № 255 для збереження одинокого дерева дуба звичайного віком близько 400 років.

7. «Група дубів звичайних» – ботанічна пам’ятка природи площею 0,2 га, що належить до ДП «Любомльське ЛГ», Замлинського л-ва, кв. 50, вид. 20. С.

Статус надано рішенням облвиконкому від 11.07.1972, № 255 для збереження дубів звичайних віком понад 170 років, із густими кронами і стовбурами заввишки понад 30 м.

8. «Дуб Болеслава Пруса» – ботанічна пам’ятка природи площею 0,01 га у с. Машів.

Статус надано рішенням обласної ради від 04.11.2011, № 7/21 для збереження дуба черешчатого віком понад 400 років, зі стовбуром заввишки 30,0 м, окружність стовбура сягає 4,5 м на висоті 1,3 м.

Названий на честь польського письменника, майстра польської реалістичної прози, Александра Гловацького (1847–1912), відомого під літературним псевдонімом Болеслав Прус, який відпочивав і творив під цим деревом. Найвідоміші його твори – повість «Форпост», романи «Лялька», «Емансиповані жінки», «Фараон», «Діти».

9. «Корокоровець» – ботанічна пам’ятка природи площею 8,9 га, що лежить у межах землекористування ДП «Прибузьке ЛГ», Куснищанського л-ва, кв. 29, вид. 31.

Статус надано рішенням Волинської обласної ради депутатів трудящих від 20.12.1993, № 16/6 для охорони високобонітетної, включеної до обласного генофонду ділянки насаджень дуба черешчатого віком близько 170 років.

10. «Модрина» – ботанічна пам’ятка природи площею 0,5 га, що лежить у межах землекористування ДП «Любомльське ЛГ», Мосирського л-ва, кв. 14, вид. 18.

Статус надано рішенням Волинської обласної ради народних депутатів від 28.11.2008, № 24/14 для збереження ділянки високобонітетного (бонітет 1а) насадження модрини європейської віком понад 80 років. Пересічна висота стовбурів 28 м, діаметр – 0,32 м.

11. «Пам’ять Дулібів» – ботанічна пам’ятка природи площею 0,01 га у с. Полапи. Статус надано рішенням обласної ради від 04.11.2011, № 7/21 для охорони дерева дуба черешчатого віком близько 600 років, із стовбуром заввишки 30,0 м, окружністю стовбура 6 м на висоті 1,3 м.

Дулібами називали бужан і волинян, які мешкали в лісах біля верхів’їв Західного Бугу та правих приток верхньої течії Прип’яті, що в XI ст. увійшли до складу Київської Русі, ставши частиною українського етносу.

12. «Урочище Ялинник» – ботанічна пам’ятка природи площею 12,0 га, що належить до ДП «Любомльське ЛГ», Головнянського л-ва, кв. 30, вид. 3.

Статус надано рішенням Волинської обласної ради депутатів трудящих від 20.12.1993, № 16/6 для охорони включених до насіннєвого генофонду високобонітетних насаджень із сосни звичайної, віком понад 90 років, із повнотою 0,7. Висота дерев сягає понад 25 м, діаметр стовбурів – 0,33 м. Серед лісу є природне джерело.

13. «Ялина» – ботанічна пам’ятка природи площею 5,3 га, що лежить у межах землекористування ДП «Любомльське ЛГ», Мосирського л-ва, кв. 10, вид. 29.

Статус надано рішенням Волинської обласної ради народних депутатів від 28.11.2008, № 24/14 для збереження високобонітетного насадження ялини звичайної штучного походження, закладеного наприкінці 30-х років минулого століття. Висота стовбурів становить 24,0 м, діаметр – 0,28 м.

14. «Генетичний резерват сосни» – ботанічний заказник площею 3,8 га, що лежить у межах землекористування ДП «Любомльське ЛГ», Замлинського л-ва, кв. 50, вид. 28, 29, утворений за рішенням Волинської обласної ради від 31.07.2014, № 27/64.

Охороняються насадження із переважанням сосни звичайної, що використовуються як лісонасіннєві. Трапляються рідкісні види рослин, занесені в Червону книгу України – вовчі ягоди пахучі, плодоріжка блощична.

15. «Мосирський» – ботанічний заказник площею 307,0 га, що лежить у межах землекористування ДП «Любомльське ЛГ», Мосирського л-ва, кв. 42, 48, 60, утворений за рішенням виконавчого комітету Волинської обласної ради народних депутатів від 26.11.1984, № 354 (реорганізований 07.03.2001, № 16/11).

Охороняється низькобонітетне соснове насадження віком близько 60 років серед верхового болота, у трав’яному покриві якого домінують сфагнові мохи, багно звичайне, хвощ великий, ягідники із журавлини болотяної, чорниці звичайної.

Трапляються рідкісні види, занесені в Червону книгу України: плодоріжка блощична, шейхцерія болотяна.

16. «Ялинник» – ботанічний заказник площею 5,7 га, що лежить у межах землекористування ДП «Любомльське ЛГ», Головнянського л-ва, кв. 30, вид. 11, утворений за рішенням виконавчого комітету Волинської обласної ради народних депутатів від 04.10.1985, № 301.

Охороняється високобонітетна ділянка ялинового лісу з домінантним видом ялиною європейською природного походження віком 80 років, із повнотою насаджень 0,7. Висота дерев сягає 24 м, діаметр стовбура – 0,26 м. Ростуть сосна звичайна, дуб звичайний, вільха клейка.

Такі ліси збереглися лише в кількох місцях у вигляді невеликих «острівців» на перезволожених і заболочених зниженнях у північній частині області, де проходить південна межа їхнього поширення. У ялиннику трапляються рідкісні види рослин: плаун колючий, лілія лісова, вовчі ягоди пахучі, занесені в Червону книгу України.

17. «Джерело Попова криниця» – гідрологічна пам’ятка природи площею 0,1 га у смт Головне. Статус надано рішенням облвиконкому від 26.09.1977, № 468-р для охорони водного джерела – наповнювача р. Прип’ять – на південній околиці селища за 50 м від автошляху Куснище–Любохини.

18. «Джерело Чайка» – гідрологічна пам’ятка природи площею 0,02 га у смт Головне. Статус надано рішенням облвиконкому від 26.09.1977, № 468-р для охорони водного джерела з постійною температурою (+9°С) – наповнювача р. Нережі – притоки Прип’яті, розміщеного в карстовій воронці біля селища, праворуч від дороги Головне – урочище Кучани.

19. «Джерело Польова криниця» – гідрологічна пам’ятка природи площею 0,03 га у с. Нудиже.

Статус надано рішенням облвиконкому від 26.09.1977, № 468-р для охорони каскаду джерел – наповнювачів р. Тенетиски – притоки Прип’яті, розміщених за 300 м праворуч від автошляху Куснище–Любохини.

У заболоченому пониззі рельєфу обгороджено 20 джерел із сумарним дебітом 150–200 л/сек.

20. «Джерело Трактова криниця» – гідрологічна пам’ятка природи площею 0,03 га у с. Нудиже.

Статус надано рішенням облвиконкому від 26.09.1977, № 468-р для охорони каскаду джерел в урочищі Став – наповнювачів р. Прип’ять, розміщених на віддалі 100 м праворуч від автошляху Куснище–Любохини.

21. «Буг» – загальнозоологічний заказник площею 3556,6 га, що лежить у межах землекористування ДП «Прибузьке ЛГ», Забузького л-ва, кв. 8, 10, вид. 1–15, 24, 25; кв. 24, 28, 39, 41, 42; Гущанського л-ва, кв. 1, вид. 33, 34; кв. 19, вид. 38; кв. 34, 35, вид. 1–29, 31, 32; кв. 37, вид. 1, 6, 13, 16–24, 26 та ДП «Любомльське ЛГ», Замлинського л-ва, кв. 2, вид. 11–13; кв. 11, вид. 5–6, 10–13, 19, 20, 27–30, 37–39; кв. 12, вид. 1, 7,8, 13, 16, 17, 20, 23–28; кв. 16, вид. 21–25, 29; кв. 22, 21, вид. 1–6, 10, 11, 19–22, 50; кв. 36, вид. 1, 6–13; кв. 55; Мосирського л-ва, кв. 71, 72, та на території Штунської, Римачівської, Рівненської, Гущанської та Забузької сільських рад, утворений за розпорядженням Волинської обласної державної адміністрації від 12.12.1995, № 213.

Охороняється частина заплави р. Західний Буг зі старицями, болотами, луками, надзаплавними терасами, чагарниковими заростями, лісами – місця мешкання й розмноження поліських видів тварин, у т. ч. рідкісних, занесених у ЧКУ, додатки CITES, Бернської і Боннської конвенцій, Угоди AEWA: лелеки чорного (під час харчування), журавля сірого (на прольотах), видри річкової (ЄЧС) та деркача, занесених у Європейський Червоний список тварин, що перебувають під загрозою зникнення у світових масштабах.

22. «Підсвиння» – лісовий заказник площею 21,0 га, що лежить у межах землекористування ДП «Любомльське ЛГ», Чорноплеського л-ва, кв. 17, вид. 15, утворений за рішенням Волинської обласної ради від 20.12.1993, № 16/6.

Охороняється високобонітетний сосновий бір віком понад 90 років, із повнотою насаджень 0,7, що використовується для збору високоякісного насіння. Висота дерев сосни звичайної становить 20 м, діаметр стовбура – 0,22 м.

Серед багатих за видовим складом рослинних угруповань трапляються рідкісні види – плодоріжка блощична, лілія лісова, занесені в Червону книгу України.

Свіжий сосновий бір – місце мешкання й розмноження поліських видів земноводних, плазунів, птахів, ссавців.

Anacanptiscoriophora – це багаторічна трав’яниста рослина з двома підземними бульбочками і порівняно невисоким стебельцем заввишки 15–30 см та 3–5 вузькими лінійно-ланцетними світло-зеленими сидячими листками, що належить до родини обхідних.

Суцвіття колосоподібне, складене 10–30 пурпуровими чи рожево-білими квітами, які мають характерний запах блощиць.

Пурпурні суцвіття квітучої плодоріжки можна спостерігати у червні–липні. Ця вологолюбна і світлолюбна рослина росте на заболочених заплавних луках, серед вологих чагарників, уздовж берегів водойм.

Вид охороняється ЧКУ, CITES – конвенцією про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення.

23. «Підгородненський» – лісовий заказник площею 19,1 га, що лежить у межах ДП «Любомльське ЛГ», Любомльського л-ва, кв. 11, вид. 11, 15, 26, утворений за рішенням Волинської обласної ради від 20.12.1993, № 16/6.

Під охороною держави перебувають еталонні насіннєві насадження дуба звичайного 1 бонітету віком понад 160 років.

Висота дубів сягає 26–29 м, діаметр стовбурів – 0,48–0,52 м. У лісових масивах густий підлісок із ліщини звичайної, крушини ламкої, у трав’яному покриві ростуть ягідники, лікарські, квіткові рослини.

У вологій судіброві мешкають дикі кабани, сарни європейські, куниці лісові, вивірки звичайні, зайці сірі та інші види, багато видів співочих птахів.

24. «Бистряки» – ландшафтний заказник площею 488,0 га, що лежить у межах землекористування ДП «ЛюбомльськеЛГ»,Мосирського л-ва, кв. 26, 57, 58, 59, утворений за рішенням обласної ради від 20.12.1993, № 16/6.

Зберігаються високобонітетні сосново-дубові масиви віком до 80 років, що належатьдо 1 групи водоохоронних лісів р. Західний Буг. Підлісок лісових насаджень сформований ліщиною звичайною, крушиною ламкою, калиною звичайною.

У трав’яному покриві ростуть ягідники та лікарські рослини, у т. ч. багно болотяне. Зооценози складаються із корисних лісових ентомофагів. Трапляються рідкісні види ЧКУ: плодоріжка блощична, росичка англійська, шейхцерія болотяна.

25. «Замлинщина» - ландшафтний заказник площею 687,0 га, що лежить у межах землекористування ДП «Любомльське ЛГ», Замлинського л-ва, кв. 39–42, 47, 48, утворений за рішенням Волинської обласної ради від 07.03.2001, № 16/11.

Зберігаються березово-вільхово-соснові середньовікові та пристиглі насадження, що належать до лісів 2 групи, та болота. Ділянки із дуба звичайного використовують як лісонасіннєві.

У лісах мешкають лосі, олені благородні, дикі кабани, куниці лісові, зайці сірі, птахи, плазуни. Трапляються рідкісні види: лелека чорний, що охороняється ЧКУ,CITES, Бернською, Боннською конвенціями, Угодою AEWA, видра річкова – ЧКУ, Європейським Червоним списком тварин і рослин, що перебувають під загрозою зникнення у світовому масштабі (категорія – вразливий вид).

26. «Згоранські озера» - ландшафтний заказник площею 705,6 га біля с. Згорани, на території Згоранської сільської ради та в межах землекористування ДП «Прибузьке ЛГ», Гупалівського л-ва, кв. 2, вид. 4–29; кв. 6, 7; Крушинецького л-ва, кв. 43, 45, вид. 1, 2, 4–9, 11–33, 37, 38, утворений за Указом Президента України від 09.12.1998, № 1341/98.

Охороняються озера карстового походження: Велике Згоранське (148,5 га), Мале Згоранське (28,5 га), Оріхівське (6,9 га), Хмільники (6,1 га), Лісне (6,5 га), оточені болотами і лісовими масивами із сосни звичайної і вільхи чорної.

У прибережних смугах Згоранських озер поширені трав’яні низинні болота, у рослинному покриві яких домінують осоки омська і зближена.

Біля оз. Великого Згоранського фрагментарно трапляються мезотрофні болота – осоково-сфагнові, іноді очеретяно-осоково-сфагнові угруповання. Серед мезотрофних боліт ростуть журавлина болотяна, росичка кругло листа.

Трапляються рідкісні види рослин, занесені в ЧКУ: на прибережних мілинах озер – альдрованда пухирчаста – водяна багаторічна комахоїдна рослина родини росичкових з горизонтально розміщеним на поверхні води ниткоподібним стеблом без коренів завдовжки від 3 до 15 см та вкритими волосками листками в кільцях, при подразненні яких половинки листка замикаються й затискують здобич (листок при цьому набуває форми пухирця, процес травлення триває близько місяця); на осокових і осоково-трав’янистих болотах та заболочених луках навколо озер – осоки Девелла і затінкова, шейхцерія болотяна,

На обводнених ділянках навколо оз. Великого Згоранського трапляється береза низька, жировик Льозеля.

У чорновільхових лісах із числа раритетних видів виявлені місцезростання щитолисника звичайного.

На Згоранських озерах росте низка водних угруповань – латаття біле, латаття сніжно-біле, глечики жовті, занесених у Зелену книгу України.

В озерах живуть сазан, лящ звичайний, карась сріблястий, щука звичайна, окунь звичайний, у навколишніх болотах і лісах – земноводні, плазуни: жаби озерна і трав’яна, кумка звичайна, ропуха зелена, ящірка прудка, черепаха болотяна, вуж звичайний, гадюка звичайна; птахи: крижень, чирянки велика і мала, лиска, повзик, зяблик, вівчарик, сорока, сойка, сова вухата та інші види.

Трапляються рідкісні види: лелека чорний, лунь польовий, журавель сірий, сорокопуд сірий, горностай, що охороняються ЧКУ, конвенціями CITES, Бернською, Боннською, Угодою AEWA.

27. «Мошне» - ландшафтний заказник площею 73,3 га, що лежить у ДП «ПрибузькеЛГ», Крушинецькогол-ва, кв. 30,вид. 5, 6, 8, 11, 12, 14, утворений заУказомПрезидента України від 10.12.1994, № 750/94.

Охороняється болотисте озеро льодовикового походження Мошне площею 20,0 га, оточене вкритою мохом трясовиною та суцільною стіною соснових лісів віком близько 160 років і березово-осиковими насадженнями.

За однією з версій, через зарослі мохом болотисті береги (від слова «мох»), походить і назва озера. У трав’яному покриві серед мохів і різних видів осок: омської і зближеної росте журавлина болотяна.

В озері водяться сазан, лящ звичайний, карась сріблястий, щука звичайна, окунь звичайний, вугор європейський.

На берегах водойми та у прилеглих лісах мешкають земноводні й плазуни: жаби озерна, трав’яна, гостроморда, кумка червоночерева, ропухи зелена і очеретяна, тритон звичайний, ящірки прудка і живородна, черепаха болотяна, особливо багато вужів звичайних і гадюк звичайних.

У лісах мешкають вухаті сови, дятли великі строкаті, повзики, синиці велика і блакитна, зяблики звичайні, сірі ворони, сойки звичайні, сороки звичайні, дрозди співочі й чорні, вівчарики весняні, славки сіра і чорноголова, деякі горобцеподібні. Трапляються рідкісні види рослин ЧКУ: в акваторії озера альдрованда пухирчаста, молодильник озерний, на обводнених ділянках узбережжя – береза низька, журавлина дрібноплода, меч-трава болотяна; та тварин: лелека чорний, гоголь, що охороняються ЧКУ, Бернською, Боннською конвенціями.

Природоохоронний статус Betulahumilis – вразливий вид. Це релікт післяльодовикової епохи на південній межі ареалу поширення, що трапляється окремими ізольованими популяціями, які займають незначну площу, на надмірно зволожених, кислих ґрунтах торф’янистих боліт поряд із чагарниковими вербами, мохами і журавлиною.

Це невисокий чагарничок, кущ, висота якого може сягати від 1 м до 2,5 м, хоча зазвичай рідко перевищує 1 м. Кора чорно-бура, молоді гілки червонувато-бурі. Листки завдовжки 1–3 см чергові короткочерешкові яйцеподібно-овальні, зубчасті. Квіти зібрані в короткі сережки. Цвіте у травні, у липні з’являються плоди – горішки завдовжки до 2 мм. Розмножується насінням та вегетативно.