У Замлинні відсвяткували День села

У нашому районі чимало мальовничих та затишних куточків. Та є такі, куди з райцентру нам доїхати складніше, ніж сусідові-полякові. Однак, це не заважає прикордонному Замлинню зустрічати туристів і з кожним роком набирати обертів та вкотре за свою історію відновлювати життя тут.

Цьогоріч «Замлин», так звалося поселення на початку свого існування (кінець 17 століття), святкує першу круглу дату — п’ятиріччя з початку відзначення Дня села, – йдеться на сторінці газети «Наше життя» у Фейсбук.

За свою історію Замлиння двічі згорало майже дотла. Воно одним із перших прийняло удар фашистської Німеччини. Після війни у селі збудували комендатуру для прикордонників, пізніше приміщення використовували як санаторій. Сьогодні — це Інтеграційний Центр «Замлиння», де й пройшло святкування Дня села.

«Нам потрібні такі святкові хвилини. Хоч ми живемо один біля одного, але через турботи і заняття лише на День села можемо ось так зібратися», — виступив Ян Бурас, директор Центру.

І справді, по-офіційному строгий захід пройшов більше у вигляді домашнього діалогу. Тут обговорили потреби та досягнення односельчан та села загалом.

Зокрема, про найважливіше згадав Олександр Зінчук, виконуючий обов’язки старости Штунської сільської ради:

«Проблем більшає, людей меншає. Та не забувайте, що у нас край ягідний, грибний і туристичний. Хоч ми і покращили трохи дороги у минулому році, але цього мало. Над питанням щодо сміттєзвалища, ми з отцем Яном працюємо. ФАП закрити не дали і продовжуємо його оновлення, тільки б медика туди».

У відповідь селяни жартують, що «у нас усі здорові».

Привітання, подяки та подарунки від імені Вишнівської ОТГ, районної ради та Ігоря Гузя лунали від Галини Федончук — першої заступниці голови Вишнівської сільської ради та Аліни Лойко — представниці народного депутата України.

Своїх односельчан сувенірами вітав також Олександр Зінчук. Зокрема, грамоти отримали: Ганна Кортоус — соціальний працівник, Іван Самодуєв — хлопець, «що не боїться висоти», Наталя Сахалюк — учителька Штунської ЗОШ I-II ст.

Особливі вітання-вдячності лунали на адресу отця Яна. «Як справжньому українцю» односельчани вручили йому кухоль та кофтину з українськими орнаментами. Священик не приховував здивування і подякував людям за це, а також за те, що свого часу «прийняли, як свого, хоч це і нелегко».

«Я бажаю, щоб ви всі стали ще більш дружні і відповідальні за своє село. Бо воно не чуже — воно наше! Я тут сам нічого б не зробив, але коли ми разом, то можемо дуже багато», — зазначив отець Ян.

Після виступів, гостей свята запальними танцями-постановками, веселими куплетами та гучною піснею розвеселяли народні аматорські колективи «Любава», ансамбль естрадної пісні «Голос любові» та окремі солісти районного будинку культури.

У перерві між частинами святкової програми всі ласували кавуном, солодкою динею та квасом від господаря Інтеграційного центру. Як годиться на іменинах — смакували торт.

«Усіх, кого стежина привела святкувати День села» у наступній частині програми розважали діти.

Від малого до старого селяни отримували цікаві номінації: найстаршою жителькою стала 95-річна Марія Стрелюк, наймолодшим дідусем визначили Юрія Патеруса.

Напередодні свята першого дзвоника привітали вчителів-пенсіонерів: Ольгу та Марію Костюків, Марію Біднюк.

Особливі вітання слали першокласникам Данилу Мандриці та Євгенію Климюку. Щирі слова розповідали діти про неньку-Україну та її захисників. Музичні вітання лунали для солдатів-односельчан строкової служби — Олексія Сахалюка, Юрія Макарука, які зараз служать у Дніпропетровській області.

Життя прожити — не поле перейти. Тож не забули й про подружні пари, що стали прикладом для наслідування. Із срібним весіллям вітали Світлану та Віталія Сахалюків. 30 років тому на рушничок щастя стали Анатолій і Людмила Лукашуки. Із такою ж гарною датою вітали Юрія та Галину Симчуків.

Вітання із золотим весіллям лунали на адресу Петра та Ганни Гарбар і родини Мандриків — Петра та Ганни.

По закінченню замлинці та гості продовжували наповнювати двір Інтеграційного Центру сміхом та веселощами. Діти розважалися з аніматорами та гралися на спортивному полі. Старші мали змогу поспілкуватися за частуваннями від приїжджих підприємців. Вечір зустрічали на святковій дискотеці.

1