Успіння Божої Матері, або Перша Пречиста: історія свята
-
-
>
-
>
-
>
1860
Перша Пречиста – найбільше із дванадцяти свят, встановлене на честь Божої Матері, якому передує двотижневий строгий піст. Чим ближче стаємо ми до Бога – подателя Життя, тим менше влади над нами має тління. Проте серед людського роду була одна людина, Яка наблизилася до Бога найбільше від часів Адама і Єви. І не просто наблизилася, а народила Сина Божого в земне життя, виносивши та вигодувавши Його.
Пречиста Діва Марія носила Бога не лише в своєму тілі. Упродовж всього життя Спасителя Вона ретельно складала кожне Його слово в Своє серце. Саме Вона пішла за ним до кінця, до Голгофського Хреста, і перебувала поруч навіть тоді, коли найближчі учні в жаху розбіглися, заховалися або зреклися. Потім разом з апостолами Вона приймала Духа Святого в день П’ятидесятниці, далі – проповідувала оточуючим Свого Воскреслого Божественного Сина. І весь час після Його Вознесіння бажала лише одного – колись знову побачити Христа та ніколи більше не розлучатися, – повідомляють у Волинській єпархії УПЦ КП.
Ще на Голгофі Господь потурбувався про Богородицю, промовивши апостолу Йоану Богослову: «Це – Мати твоя», після чого улюблений учень Христа до останнього турбувався про неї. Звістку про близьке упокоєння Пречиста отримала від Архангела Гавриїла. Дивовижним чином, долаючи закони часу і простору, до Єрусалима зібралися майже всі апостоли, які допомогли Божій Матері зустріти в молитві Її останню земну мить. Ця мить прийшла наче сон – без сліз і страждань.
Колись, далекої Різдвяної ночі, Богородиця взяла на руки маленьке, беззахисне Богонемовля. Тепер уже Сам Господь прийняв на руки душу Своєї Матері, відкривши для Неї неосяжний простір Царства Небесного. Тіло Пречистої було поховане в родовій печері в Гефсиманському саду, і під час цього поховання сталося багато чудес.
А потім до Єрусалима прибув апостол Фома. Він щиро сумував, що спізнився і не встиг попрощатися з Божою Матір’ю. Щоб втішити його, апостоли відкрили Фомі гробову печеру. Але яким же був їхній подив, коли вони не побачили в ній тіла Пречистої! Цю таємницю відкрила їм Сама Діва Марія, коли після вечірньої молитви з’явилася апостолам у своїй Небесній Славі та промовила: «Радійте! Я з вами повсякчасно; і завжди буду молитвеницею вашою перед Богом». Апостоли в радості вигукнули: «Пресвята Богородице, допомагай нам!»
Якщо б тіло Пречистої після Її смерті залишилося в гробовій печері, воно б стало однією з найбільших святинь християнського світу. Але ви не знайдете його в земних обителях. І, напевно, це – один з вражаючих доказів того, що Успіння Богородиці – це свято ще однієї перемоги життя над смертю. Перемоги, яку Син Божий подарував Своїй земній Матері.
