У Рівненській громаді розпочали «велике прибирання»
У Рівненській громаді наводять благоустрій там, де його не було багато років.
Велике прибирання території 17 населених пунктів, які входять до складу територіальної громади, її голова Юрій Фініковський назвав місячником благоустрою. Про це пише День.
Він стартував 1 квітня. У всіх населених пунктах громади запланували здійснити повне прибирання територій поблизу установ та організацій, меморіальних місць, дитячих майданчиків, грейдерування доріг, підгортання сміттєзвалищ, ліквідацію стихійних смітників, зрізання аварійних дерев, очищення від чагарників та заростей придорожніх територій та узбіч... І такі традиційні у весняному селі роботи, як прибирання кладовищ.
А з новішого – благоустрій рекреаційних зон масового відпочинку, прибирання та оновлення місць стихійної торгівлі, благоустрій поблизу закинутих домівок та будівель і поновлення в’їзних знаків, автобусних зупинок.
І вже настали, як кажуть, такі часи, коли громаді доводиться думати, що робити із хатами-пустками, котрих у селах не меншає, а окремі з них заростають чагарниками. Їх уже облюбував і ведмедник, як у поліських селах називають лісову ожину, що може перетворити забуту хатину у неприступну колючу фортецю...
«Нарешті вдалося порізати багато аварійних дерев, які колись висаджували біля шкіл, садочків, медпунктів, бібліотек, а за роки вони виросли до небес і стали небезпечними. Лише на території двох колишніх старостинських округів зрізали дуже багато аварійних дерев, і часто біля одного такого дерева, як от зараз у селі Полапи, робітникам доводиться «танцювати» цілісінький день. Адже між гілками снуються численні дроти, і треба бути дуже обережним», – говорить Юрій Фініковський.
Читайте також: У Рівненській громаді проведуть місячник благоустрою
Найбільшою проблемою громади є те, що на всю її велику територію – всього одне узаконене сміттєзвалище. Така ж ситуація у більшості сіл, і скрізь проблему вирішують однозначно: стихійними смітниками... «І їх стільки, що вам не передати, – констатує Юрій Фініковський. – Ми з тим маємо велику проблему, бо не будемо на це заплющувати очі і удавати, що так і має бути. Мусимо думати, де його тепер захоронювати. Маємо починати цю роботу».
Стихійні смітники – скрізь: у полях, у лісах, та, врешті, просто по узбіччях доріг. А людська культура ще така, що часто і до стихійного смітника не доїдуть, скинуть свої відходи за кілька сотень метрів від нього. Везуть туди все, що зайве в господарстві. Навіть старі дерева, які зрізали біля хати, а порізати удома їх не виходить, вивозять десь за село, та й все по тому.
«Ми зараз будемо свій порядок наводити, – каже Юрій Фініковський. – Вивчали досвід інших територіальних громад, і плануємо зробити централізований вивіз сміття. Не знаю, як це піде, людей питали, радилися, одні люди підтримують, бо й самі не хочуть шукати для сміття схованки у полі-лісі, інші сприймають це скептично, але мусимо починати однозначно. Цікавим є досвід Боратинської громади, що біля Луцька. Вона відпускає власникам обійсть свої фірмові сміттєві мішки, і вже відходи у них пакують, а потім мішки централізовано забирають».
Школи, садочки, амбулаторії, ФАПи, інші установи, власники магазинів уже почали прибирати територію біля себе власними силами. Сільрада ж потурбувалася, аби біля них не було вже аварійних дерев. Виріжуть скрізь, де зможуть. Деревину ж забирають на дрова для потреб навчальних закладів. Виходить гарна економія і користь. Дерева ж були величезні, старезні липи, берези... Мають повирізати їх і на кладовищах, де таких дерев також дуже багато. Завезуть туди пісок, мають грейдерувати дороги, громада має власного грейдера.
Тяжче з хатами-пустками. Добре, якщо хтось біля такої оселі ще обробляє город, то його просять прибрати і біля хати. А як дім уже геть осиротів, нікому він не потрібен, і зрівняти з землею теж не виходить, просять людей попрацювати, великими помічниками голови стали тут депутати, члени виконкому. А бачачи зацікавленість влади у наведенні порядку, підтягуються, як кажуть, і самі селяни.