Громадськість оцінила роботу Волинської та Поліської митниць: результати дослідження

Громадська організація «Агенція міжнародної співпраці» провела ґрунтовне дослідження стосовно роботи Волинської та Поліської митниць Держмитслужби, а також оцінила, наскільки учасники зовнішньо-економічної діяльності обізнані про нововведення на митниці.

Презентація дослідження та обговорення аналітичного звіту відбулось у п'ятницю, 2 квітня. Захід відбувся в приміщенні Волинської торгово-промислової палати та транслювався онлайн. Участь у заході взяли представники Волинської та Поліської митниць ДМС, брокерських компаній, контролюючих служб, бізнесу, перевізників, Волинської ТПП, Волинського обласного об'єднання організацій роботодавців України та Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

У рамках дослідження експерти проєкту провели 33 глибинних інтерв'ю з суб'єктами зовнішньо-економічної діяльності (ЗЕД), брокерами, представниками митниці та контролюючими органами.

Проєкт «Громадська оцінка роботи Волинської та Поліської митниць Держмитслужби» реалізують у січні-квітні цього року.  Волиняни стали одними з переможців грантового конкурсу, що оголосив Інститут економічних досліджень та політичних консультацій, за сприяння Європейського Союзу.

Цифрова модернізація

У рамках дослідження експерти визначили оцінку користувачами нововведень, зокрема рівень поінформованості роботою комп’ютеризованої транзитної системи (NCTS). Більшість учасників групи ЗЕД відповіли, що їм відома така система, але разом з тим майже 40% опитаних не знають про неї або ж їм важко відповісти.

«Респонденти висловились, що система має більше переваг, ніж недоліків. Серед них – скорочення кількості і строків проходження процедур під час проходження митного оформлення і контролю, спрощення системи розмитнення.

NCTS знизить кількість повторюваних дій і прискорить обробку даних, зменшить вартість митних процедур, сприятиме уникненню простоїв транспортних засобів завдяки спрощеній процедурі проходження вантажів через кордон, а також перешкоджатиме роботі контрабандистів», – розповіла експертка проєкту Ірина Галімська.

Ще одним із довгоочікуваних нововведень на митниці є запровадження інституту  АЕО (Авторизованого економічного оператора).  Серед основних переваг суб’єкти назвали пришвидшення проходження митних процедур (через механізм спрощеного декларування), в тому числі можливість розмитнення вантажів без заїзду авто в термінал, особливий статус та можливість оптимізації логістичних процесів компанії. Серед недоліків опитані назвали складність процедури отримання статусу АЕО, зокрема необхідність збору великого пакету документів, довготривалість процедури – 120 днів, великий перелік вимог. 

У ході опитування респонденти могли висловити пропозиції щодо покращення цифрових продуктів митниці.

Також опитані оцінювали стан інфраструктури досліджуваних митниць, зокрема: загальні недоліки на її об’єктах, якість доріг та зручність під’їздів, санітарні умови на митних постах, технічне оснащення, наявність ТО, сканерів, ваговимірювальних комплексів, якість мобільного та інтернет-зв'язку, якість обслуговування та роботу платіжних терміналів. Відповідно, найменшу оцінку отримали санітарні умови на під'їздах до митних постів, найвищу – якість мобільного зв’язку.

Інфраструктура

У стані інфраструктури по Волинській митниці респонденти відзначили незначне покращення, але воно не відповідає загальним темпам розвитку.

«Ключовою проблемою для підприємців-перевізників є черги та відсутність сервісів для далекобійників на кордоні, наприклад, на МАПП «Ягодин» водії часто змушені ночувати в авто. Вони відзначають, що сервіси є не найгірші, але стоячи на авто в черзі по два кілометри, неможливо знайти туалет, купити воду і немає освітлення.

А пункт пропуску в Ратнівському районі «Доманово», на думку учасників опитування, знаходиться у критичному стані: інфраструктура потребує модернізації, оскільки основна частина споруд зведена ще в 90-х роках і ремонту з того часу не було. Також респонденти жалілись, що на митному посту «Ковель» немає рампи», – розповів Віталій Киричук, керівник проєкту та представник ГО «АМС».

Вже класично в опитаних також виникло питання щодо розташування центру Поліської митниці. Люди не розуміють, чому, розміщуючись в обласному центрі, вони змушені їздити в сусідню Рівненську область за окремими дозволами й підписами. За словами Віталія Киричука, це питання  вже вирішене, адже за новою територіальною реформою ДМС митний пост «Луцьк» віднесли до сфери діяльності Волинської митниці.

Читайте більше: Митний пост «Луцьк» включать до складу Волинської митниці

Митний пост «Луцьк» опитані оцінили досить схвально. Зокрема, відзначили сучасну інфраструктуру, зручне місце розташування, паркінг, хороший термінал. Але, на їх думку, тут не вистачає інформаційних матеріалів та закритого оглядового майданчика. А от пункти пропуску на кордоні з Республікою Білорусь потребують оновлення та заміни тимчасових споруд капітальними.

Щодо стану доріг, респонденти відзначили, що упродовж останніх двох років їх стан покращився у Волинській області, але потрібна нова дорога з Ковеля до смт Ратне (ПП «Доманове»). В Рівненській області та особливо в білоруському напрямку – оцінка нижча. Особливо нарікають на поганий стан покриття до Дубровиці та проблеми з переїздом у Ремчицях, де триває ремонт мосту.

[img]4_4.jpg[/img

Щодо технічного оснащення, респонденти-суб’єкти ЗЕД відзначили, що є проблеми зі зв'язком, деколи «зависає» система. Вказують на застаріле комп'ютерне обладнання, а також брак сканерів, металошукачів, навантажувачів на митних терміналах.

Також є потреба у покращенні мобільного зв'язку на деяких пунктах пропуску на кордоні з Республікою Білорусь.

Санітарні умови отримали найгіршу оцінку опитаних. Мова тут про брак туалетів та смітників на під'їздах до пунктів пропуску, відсутність можливості купити простої води, немає освітлення.

Якість обслуговування на митних постах, за даними опитування, за останні два роки покращилась, зокрема зникло «хамство», працюють кваліфіковані фахівці, які надають консультації.

Корупція на митниці

Рівець корупції на митниці представники підприємств-учасників ЗЕД оцінили загалом як посередній.

«Майже 25% вважають, що рівень корупції є посереднім. Є дві рівні групи респондентів: одні вважають, що рівень корупції є дуже високий, інші вважають, що він низький або корупції немає взагалі», – поділилася даними опитування Ірина Галімська.

Станом на сьогодні зафіксовано зниження кількості скарг на корупцію. Представники митниці зазначили, що законодавчо створюються всі умови для того, аби зменшити особисті контакти з представниками митниці, а також максимально автоматизувати процедури оформлення документів -

Існує загальна думка про те, що митниця – найкорумпованіший орган в державі. Але корупція – це системне явище, і оцінювати рівень корупції тільки на митниці неправильно, зазначають представники митних органів.  Вони підтверджують, що факти корупції є, але вони викорінюються і керівництвом, і правоохоронними органами.

Зокрема, опитані представники бізнесу приводом до корупції вважають затягування оформлення, а також продаж місця у чергах перед ПП на кордоні.

Які ж кроки потрібно здійснити, щоб зменшити корупцію на митниці?  Представники суб’єктів ЗЕД  вказали на потребу забезпечити гідний розмір зарплати та соцпакет співробітникам митниці, максимальну автоматизацію та прозорість всіх процесів, гармонізацію законодавства України та ЄС.

Реформи на митниці

Більшість опитаних вважає, що реформи на митниці рухаються в правильному напрямку. Майже половина опитаних учасників ЗЕД вважають що регуляторні умови для ведення бізнесу покращились протягом останніх двох років, а найбільшим позитивним досягненням називають впровадження електронного декларування при експорті.

Головними проблемами, на думку різних груп респондентів, є питання митної вартості та класифікації товарів, затримки при перетині кордону, слабке технічне оснащення митниці, низьке матеріальне та слабке технічне забезпечення митників, а також питання митних інтересів та митної безпеки.

«Чого прагнуть суб'єкти ЗЕД від реформи митниці, то це скорочення часу при проходженні митних процедур, зменшення черг на кордоні, посилення боротьби з контрабандою і зменшення обсягів товарів, які перетинають кордон з порушенням митних правил.

Щодо основних сфер реформування, перш за все, велика частина висловилась, що очікують продовження вже розпочатих реформ. І щоб робити висновки, треба дочекатись, щоб реформа була закінчена. Це триває від півтора року і більше», – зазначила експертка Інна Войло.

За її словами, від реформи митниці причетні очікують тотальної діджиталізації, кадрової реформи, покращення митної інфраструктури, інтеграції у митну спільноту ЄС, зокрема спільний контроль на кордоні.

Висновки

У результаті опитування експерти дійшли висновків, що наразі необхідні додаткові навчання представників бізнесу щодо користування нововведеннями та цифровими продуктами. Є необхідність добиватись від європейських партнерів доступу до повного функціоналу програми NCTS, потрібна розбудова діючих пунктів пропусків та побудова нових. Оскільки така розбудова вимагає значних часових та фінансових ресурсів, в питанні вирішення черг на кордоні може допомогти запровадження електронної черги. Це питання викликало жваву дискусію в залі. Одні учасники апелювали  успішним досвідом впровадження такого інструменту у сусідніх європейських країнах, водночас інші засумнівалися у його ефективності, беручи до уваги діючий стану інфраструктури митних постів в Україні.

Є необхідність у делімітації кордону з Республікою Білорусь, що дасть можливість розбудувати пункти пропуску, замінити вагончики на капітальні будівлі. Є потреба в покращенні технічного забезпечення та перенесенні пунктів пропуску ближче до лінії кордону. Крім того, необхідне поліпшення санітарно-гігієнічних умов на пунктах пропуску та якості покриття мобільного інтернету.

Напрацьовані під час дослідження та публічного обговорення висновки та рекомендації будуть оформлені в позиційний документ та передані Держмитслужбі та іншим державним органам для  використання в роботі під час ухвалення рішень.

Читайте також: Громадськість зможе оцінити роботу Волинської та Поліської митниць

Ця публікація/стаття підготовлена в рамках проєкту Підтримка «Громадської ініціативи «За чесну та прозору митницю» за сприяння Європейського Союзу, який реалізується Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО «Агенція міжнародної співпраці» і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу.