Поезії поетів-початківців з Любомльщини опублікували у всеукраїнському літературному альманасі

23 Січня 2021, 10:23

5141

Віршовані твори двох молодих талановитих поетів-початківців – Ірини Маїло із села Вишнів та Антона Марцинішина із Любомля, опублікували у всеукраїнському літературному альманасі «Політ моїх думок». Вийшли друком книги альманаху у Хмельницькому видавництві книг «Лілія» у листопаді цього року.

Оголошення про те, що проводиться відбір творів (прозових та поетичних) для публікацій в альманасі, Ірина та Антон побачили у соцмережі фейсбук. Відтак вирішили ризикнути подали для відбору свої вірші. Видавцям альманаху сподобалися поезії молодих авторів з Любомльщини, тому й погодилися їх надрукувати, пише газета «Новий погляд +».

Так, шість віршів Антона Марцинішина було надруковано у другому збірнику альманаху, а в третьому – 13 поезій Ірини Маїло, котра, до речі, є активною дописувачкою газети.

Перші свої вірші Ірина почала писати ще у старших класах школи, коли підліткам, сповнених емоціями та переживаннями, властиво виливати пережите на папір. Зізнається, що перші її проби пера були дещо незграбними та далекими від ідеалу, проте з кожним разом ставали все більш досконалими. Відшліфовувати свою поетичну майстерність Ірина починала з любовної лірики, потім з роками додалася тематика патріотизму, стали з’являтися й поезії про рідне село, природу.

Звісно, упродовж років Ірину не покидала мрія надрукувати свої вірші у якомусь збірнику, адже поки що її талант поета змогли оцінити тільки передплатники районної газети «Наше життя», куди Ірина раніше подавала декілька своїх віршів. Шансом для публікації творів вишнівської поетеси став альманах «Політ моїх думок», де оцінку творам дали, найперше, упорядники видання.

Серед поезій, надрукованих у збірнику, вирізняються «Присвята рідному Штуню», «Надія», «Героям», «Фея-чарівниця», адже сааме вони стали особливими для Ірини.

«Я розумію, що мої твори недосконалі, але радію, що їх оцінили та надрукували. Порівнюю свої твори з віршами інших авторів і усвідомлюю, що мені є куди рости. Думаю, що кожній людині треба з чогось починати, у кожного має бути якась відправна точка, певні напрацювання для подальшого росту. І хоча в більшості пишу, як то кажуть, «у шухляду», та іноді хочеться свою творчість комусь показати, щоб хтось оцінив твій рівень», – розповідає Ірина Маїло.

Любов до рідного села, свого краю, краса природи, експресія, роздуми над певними проблемами, любовна лірика – це основні теми віршованих поезій Ірини. З роками удосконалювалася поетична майстерність, слова та думки ставали більш чіткими та яскравими, змушуючи читача перейнятися влучними рядками до самого серця.

«Буває, часто сиджу і перечитую свої перші вірші, бачу їхню недосконалість. Але виправляти та доводити їх до ідеалу не наважуюсь. Адже вони були навіяні певними емоціями та почуттями. І коли щось змінити у віршах – вони вже не відображатимуть внутрішній світ та переживання мене «тодішньої», – розповідає Ірина.

Антон Марцинішин свої перші вірші писав ще з початку студентських років, і не покидає цю справу тепер, разом з тим працюючи головним спеціалістом гуманітарного відділу Вишнівської територіальної громади.

«Писав для себе, складав у шухляду, нікому не показував. У студентські роки, під час навчання у Луцькому педагогічному коледжі, відвідував літературну студію, яку вела відома в Україні письменниця, наша землячка Ніна Горик. Вона дала мені багато настанов, багато чому навчила, після чого моя поезія, думаю, стала кращою. Не так давно одній зі своїх колег показав свої вірші, і вона порадила його десь виставити на загал, аби люди почитали. У фейсбуці створив власну творчу сторінку, куди періодично виставляю свої поезії. Радію, коли людям подобається те, що написав», - розповідає Антон.

У творчому доробку молодого поета – майже пів сотні віршів, на написання яких надихають сім’я, читачі, друзі та колеги. А першою оцінює проби пера його дружина Ірина.

Шість поезій Антона Марцинішина, серед яких – «Ревізія думок», «Неіснуючі замки», «Вічна любов», «Володар свого життя», були надруковані у другій частині альманаху «Політ моїх думок». У розмові знається, що менш ніж за місяць, відколи відправив твори на розгляд упорядникам, вже отримав два примірники альманаху. Він переконаний, що видавництво подібних альманахів, де друкують твори молодих авторів-початківців, поетів, котрі довгими роками пишуть, але не наважуються на видання власної збірки, допомагає ставати більш упевненішими в силі власної творчості, дають можливість читачам оцінити твори маловідомих авторів.

Наразі ж Антон не збирається зупинятися на досягнутому та вже надіслав декілька своїх віршованих поезій на відбір для наступного альманаху, що вийде під назвою «Сузір'я».