Педагогиня Любомльської школи святкує ювілей

Учитель – не просто професія, це – покликання. Педагог – людина, що передає знання та навички учням, мудрий наставник, друг, порадник, той, хто мотивує дітей до розвитку, до пізнання світу.

Не можливо переоцінити заслуги педагогів, адже саме вони відкривають дітьми двері у світ знань, допомагають їм у формуванні моральних цінностей та життєвих цілей. Любов Степанівна Шеремета народилася в сім’ї військовослужбовця в Радомишлі Житомирської області. В 1965 року переїхала на Волинь, де і зараз проживає.

Свою освіту розпочала в Любомльській середній школі №2. Професію ж здобувала в Луцькому державному педагогічному інституті. Закінчивши який, почала вчителювати у своїй рідній Любомльській школі №2.

Педагогиня початкових класів багато років віддала дітям, адже її загальний педагогічний стаж 39 років. Любов Степанівна любить дітей та вміє достукатися до кожного дитячого серденька вчитель вищої категорії та має звання старший вчитель. Вона навчає і постійно навчається сама, радіє життю і вчить цьому дітей, вміє бути вимогливою, але ніколи не залишить в біді, завжди порадить, допоможе та порадіє твоїм успіхам. Дев’ять років є головою профспілки школи і ретельно виконує свої обов’язки.

Марія Мельниченко – директор закладу:

«Шановна, дорога наша ювілярко! Прийміть наші найщиріші побажання! Міцного вам здоров’я, особистого щастя, невичерпної енергії наснаги у всіх справах. Хай у вашому домі завжди панують мир і злагода, у серці – доброта, а у справах – мудрість та виваженість. Нехай доля і надалі буде прихильною до вас, даруючи радість життя, незрадливу удачу, вірних і надійних друзів».

Наталія Лемкіна:

«Ювілею пізня осінь Друзів всіх у гості просить. І я спішу до тебе, наша шановна, Любочко Степанівно. Подруга, колега, напарниця, профспілкова наступниця, невтомна оптимістка і добра людина – такою я знаю її багато років. З нею завжди працювалося злагоджено, придумувалось легко і яскраво, святкувалось весело, подорожувалось незабутньо і все вирішувалось швидко. Хто, як не вона вміла вчасно прийти на поміч, підтримати, розрадити, знайти швидко засоби допомоги, сказати добре слово? Скільки маленьким нашим початківцям Любов Степанівна стала гарною першою вчителькою і другою матусею, а молодим колегам – мудрою наставницею. Всі освітянські новинки завжди були її помічниками. Тож, хай і надалі хочеться, робиться і все вдається. З досвідом, любов’ю, бажанням. У день славного і гарного ювілею прийми від мене найщиріші вітання. Пам’ятаю, люблю і дякую за роки спільної праці. Вірю, що даруватимеш своє тепло і досвід ще багатьом діткам і дорослим. Хай Бог благословляє на многії а благії літа! Бажаю щастя усій родині».

Лідія Прокоса, вчителька історії:

«Любов Степанівна є Брестською фортецею, яка до останнього захищає наші професійні інтереси».

Лариса Скрипицька, вчителька початкових класів:

«Добра і чуйна. Завжди дасть пораду, з легкістю поділиться своїми професійними знаннями. Любов Степанівна - щира, хороша людина».

Марія Гоштинар, вчителька початкових класів:

«Мені пощастило працювати з доброю, чуйною, працелюбною, відповідальною і чарівною жінкою. Любов Степанівна для мене і мудрий наставник, джерело творчих ідей та щира подруга. Бажаю пані Любі, щоб її оточували улюблені люди, улюблені справи та щоб вона була улюбленою і щасливою».

Тамара Соколюк, вчителька початкових класів: 

«З Любов’ю Степанівною ми знайомі уже майже тридцять років. Ще з тих часів, коли я була ученицею старших класів, а вона працювала вожатою. Любов Степанівна це - дуже добра, щира і мудра жінка, яку я вважаю своїм вчителем і наставником у педагогічній роботі. Здоров’я Вам міцного, Любо Степанівно, радощів від життя, творчої наснаги. Нехай Ваша нелегка праця приносить тільки задоволення».

Учень 7-Б класу Владислав Склянчук:

«Любов Степанівна – для мене мудра вчителька. Я виріс на її порадах та викладанні. Для мене вона, немов добра фея. Навіть, якщо були якісь проблеми та негаразди, моя перша вчителька завжди могла допомогти. Вона часто казала: «Вивчиться той, хто по-справжньому хоче цього». Ці слова запали в мою душу. Завдяки її вкладу у моє життя, я став таким, яким я є зараз. Я хотів би висловити свою подяку цій чудесній людині за все те, що вона для мене зробила».

Учні 11 класу:

«Ми, учні 11-Б класу, безмежно вдячні нашій першій вчительці, Шереметі Любові Степанівні, за те, що з першого по п'ятий клас пройшла разом з нами, так званий, «курс молодого бійця». Знаємо – було нелегко, але ваше терпіння і доброта направили дитячу енергію в правильне русло. Минули роки, ми стали сильними, впевненими в собі особистостями. В цьому заслуга всього педагогічного колективу, та, насамперед – ваша. Низенький вам уклін, за наполегливу працю, підтримку та розуміння».

Привітання від батьків 3-Б класу, який навчає Любов Степанівна:

«Шановна, Любов Степанівно! Прийміть від батьків ваших учнів слова подяки за чуйне і добре серце, за старання і прагнення донести знання до наших дітей. Адже для них ви – перша вчителька, класна мама та наставник у їхньому подальшому житті. Дякуємо щиро за розуміння і лояльність, за нелегку, але дуже важливу працю, вона неоціненна та шляхетна, тому що вчить наших дітей бути гідними людьми в суспільстві. Бажаємо Вам міцного здоров’я, щастя, подальших успіхів у роботі, благополуччя, терпіння і мирного неба над головою».

Анна СКЛЯНЧУК,

студентка факультету філології та журналістики Волинського національного університету імені Лесі Українки.