Людина повинна йти у храм не до батюшки, а до Бога

02 Квітня 2017, 17:48
1866

Є такі люди, які йдуть до святині не задля спілкування з Господом, подякувати за все, що Він нам дає, чи помолитися за здоров’я рідних і близьких, а до священика. Хіба не важливішими є думки, з якими відвідуєш храм, душевна потреба покаятися у скоєних гріхах, попросити Божої благодаті?

Думками з цього приводу поділилися священики Любомльського і Шацького районів у газеті «Новий погляд+» за 25 березня.

Олександр ЧЕРЕВКО, протоієрей, настоятель Свято-Миколаївського храму с. Пульмо:

«Сьогодні настали непрості часи для Держави та Церкви. З'явилося дуже багато недостойних політиків, учителів, лікарів, воїнів та священнослужителів, але разом із тим, є ще дуже багато таких державних мужів, котрі вболівають за свою країну, достойних педагогів, котрі віддаються всеціло для того, щоб виховати підростаюче покоління, є хороші лікарі, котрі служать практично безкоштовно для свого народу, і є тисячі воїнів, які захищають сьогодні українську землю тілом і душею, та не вимагають за це грошей чи земельних ділянок, як це зробив, для прикладу, Сергій Мокренко із Шацька.

Так само можна сказати і про служителів Церкви Христової. Всі ми із людей, один може зрадити так, як Іуда, інший – зректися і потім покаятися, як апостол Петро. Але є дуже багато достойних пастирів, які сьогодні служать, у першу чергу, Богу й українському народові. Разом із людьми радіють і плачуть, моляться за мир, закликають не до ворожнечі, а стараються примирити кожного.

Болісно спостерігати за тим, що певні бісівські сили хочуть, щоб віруючі різних конфесій в країні ворогували між собою, це, напевне, для того, щоб люди не звертали уваги на основні проблеми, котрих у нас дуже багато. Вірю, що мудрий український народ не піддаватиметься на різні провокації, а молитиметься Богу за мир і спокій у своїх сім'ях та у нашій державі.

Що стосується недостойних священиків, то людина йде у храм не до батюшки, а до Бога. Є така категорія людей, що якби навіть Ангел Божий правив службу, він би їм не догодив».

Петро РУДЬ, настоятель церкви Івана Богослова с. Штунь:

«Свого часу великий отець Церкви Ігнатій Богоносець сказав, звертаючись до своєї пастви: «…слухайте дияконів, як заповіді Христові, єпископів, як самого Христа, а пресвітерів, тобто священиків, як самих апостолів, бо без них немає Церкви...».

Храм – це Тіло Христове, як образно каже апостол Павло, на тілі бувають різні нариви, рани, так само і в житті самої Церкви. Від отців надзвичайно багато залежить і те, яким повинен він бути, дають настанови самі апостоли. Спокус тепер, як і колись, дуже багато і треба священикові бути дуже пильним, перш за все, по відношенню до себе.

Сама Церква залишається святою, так як Її глава − Христос. Місія священика привести людину не до себе, а до Христа, і кожен також це повинен зрозуміти. Шкода, що зараз поняття святості дуже знівельовується і про якийсь поганий вчинок трублять на всю державу, а про безліч хороших справ нікому нецікаво».

Сергій БОГДАН, настоятель Свято-Михайлівського храму с. Пулемець:

«Звісно, людина іде в храм, щоб поспілкуватися з Богом, принести йому своє покаяння і отримати благодать Господню.

Варто розуміти й те, що священики також люди з плоті і крові, тому, можливо, не всі однаково ревно відносяться до свого служіння, як власне й люди багатьох інших професій. Хоча існує чимало прикладів із числа священиків, які можуть послугувати яскравим прикладом любові і милосердя».

Ірина МАЇЛО

Коментар
29/03/2024 П'ятниця
29.03.2024
28.03.2024