Не могла ні їсти, ні ходити: жінка з Куснищ вилікувала себе відваром рідкісних трав

Галину Смітюх із села Куснища Любомльського району знають в усій окрузі.

Один одному переказують, що вона має рецепт «варива», яке допомагає від хвороб печінки та жовчного міхура. І коли вже не рятують аптечні мікстури та пігулки, люди звертаються до цієї жінки. Про це пише Вісник і К.

Саме місцеві жителі порадили написати про Галину Смітюх, яка не одному допомогла одужати.

Довго шукала помічне зілля у місцевих лісах

– Якби не біда, то й не було б того «варива», – усміхається Галина Миколаївна.

Десять років тому вона захворіла. Не могла їсти, важко було працювати, ба, навіть ходити! Сил зовсім не мала. Обстежувалася у лікарнях Луцька, Львова. Жінці поставили невтішний діагноз: важке захворювання печінки. Таблетки не допомагали, адже після полегшення хвороба знову брала своє.

– Ну що, думаю, треба якісь трави шукати, бо буде біда, а мені ж тільки сорок років було, двоє дітей ще у школу ходили, – згадує Галина Миколаївна. – Мусила сама рятуватися. Почала читати книжки з фітотерапії. Дізналася про трави від печінки і стала щось варити, настоювати. Довго шукала, щоб знайти своє.

Методом проб і помилок Галина Миколаївна підбирала трави, які б їй допомогли. Але це було непросто. Більш отруйні брала у менших дозах, менш отруйні – у більших. А ще допоміг один чоловік, який знався на лікарських рослинах. Разом ходили по лісах, шукали помічні трави і нарешті таки віднайшли ті цілющі зілинки, які пані Галину врятували. Також підбирала потрібні трави і на базарі. Дуже допоміг своїми знаннями лікар з Луцька Олександр Бура, вже покійний. Він по комп’ютерній програмі перевіряв, чи благотворно впливають і чи не зашкодять ці рослини Галині.

Читайте також: 73-річна жителька Куснищ рятується від хвороб... ополонкою

Пила їх з перервами, бо не знала, як сприйме організм. А те, що стало легше, відчула по своєму стану і по аналізах, які здавала щомісяця. І з кожним разом вони були ліпшими. Зрозуміла: це саме її рослини.

– Визначила, що це п’ять трав, рідкісні, ростуть у наших лісах. Серед них в’язолист, гравілат, дем’янка, – називає Галина Миколаївна.

Але секрет свого «варива» не відкриває. По-перше, треба бути точним з дозами, по-друге, це її надбання, до якого дійшла важкою працею, досвідом і часом. Каже, кому потрібно, тому приготує свої ліки.

Підібрала ліки і від простатиту, але то клопіт

– Так я вилікувалася. Хто мене бачив, як я одходила від хвороби, коли лежала в інфекційній, став і собі до мене звертатися. Потім я зацікавилася й іншими рослинами. Якщо мені від печінки помогли, то ще й од чогось, мабуть, теж порятують. Склала свій рецепт від хвороб жовчного, маю ще й від жіночих проблем. На цьому вже, як-то кажуть, зуби з’їла. Підібрала зілля і для простатиту, але там багато складників, а я не маю часу по лісах ходити. Бо є трави, які треба зібрати до дванадцятої дня, деякі – після обіду, ще одні – у період цвітіння. То клопіт. А в мене хазяйство, робота.

Цікавлюся, чи були у роду знахарки, травники. Жінка каже, що ніби колись була така бабуся, але живою її не застала, тому й нічого про неї не знає.

– Чи лікуєте своїх рідних? – питаю.

– Так. Якось мій син приїхав з роботи весь жовтий, не може їсти, значить, печінка. Зробила йому свого «варива» – і за вихідні пройшла болячка. А то невістка заслабіла, теж печінка боліла. Не крепко вірила у мої ліки. Ну що: привезла додому цілий мішок таблеток і плаче. Кажу: пий «вариво». Таки послухала. І що б ви думали? За тиждень пройшло, дякувати Богу. Ой, а скільком людям і на Київ передавала, і в Луцьк, і в Дніпропетровськ!..

Сама Галина Миколаївна вже й не згадує про свої болячки, які мало не вклали у ліжко. Час від часу для профілактики п’є своє «вариво», раз у рік проходить медогляд, здає аналізи – вони у нормі. Значить, ліки їй підійшли.

Олена ПАВЛЮК