Що думають жителі Любомльщини про мораторій на землю
-
-
>
-
>
-
>
1527
Нещодавно Верховна Рада України продовжила мораторій на землю до 1 січня 2018 року. «За» проголосувало 297 депутатів, навіть члени партії Порошенка і його син.
До слова, у вересні, виступаючи перед депутатами, президент зауважив, що «відсутність відкриття ринку земель сільськогосподарського призначення стримує приплив інвесторів в аграрний сектор, який є одним із головних постачальників валюти в країну», – пише газета «Новий погляд+» за 28 січня.
Журналісти поцікавилися у пересічних громадян, що вони думають із цього приводу.
Анатолій, селянин, 68 років:
«Землі продавати не можна, особливо зараз. Люди бідні, вони віддадуть її за копійки, а потім зостануться батраками».
Марія, селянка, 54 роки:
«Ні в якому разі землю у нашій країні не виставляти на ринок: куплять багаті, а ми зостанемось кріпаками».
Катерина, пенсіонер, 60 років:
«Якщо Порошенко хоче збагатити народ України, хай змусить депутатів поділитися валютою з бідними. Вже ми наситилися від продажу надпотужних промислових гігантів, зокрема «Криворіжсталі». Ще й 15% пенсії в працюючих пенсіонерів забрали».
Микола, шофер, 59 років:
«На тій землі батьки привчають дітей до праці, сякий-такий овоч, вирощений на ній, приносили до школи. Невже змусять бути голодними дітей із 9 до 16 год.? А то все одна відповідь: «Немає коштів».
Андрій, управлінець, 36 років:
«У 2015 році, коли затверджували мораторій на землю на наступний рік, було вирішено розробити до 1 березня 2016-го механізм ринку землі. Пройшов майже рік, а його немає. Отож, поки не буде все до останньої крапочки розписано, обговорено, затверджено – нічого руки простягати до єдиної цінності українців – землі!»
Ольга, пенсіонерка, 80 років:
«Я вже на землі працювати не можу. Досить того, що за неї, святу, згорів мій онук під Іловайськом. Але хочу, щоб та земля, на якій я відпрацювала 40 літ, належала моїм дітям, онукам. Паї нам виділено, хай вони перейдуть у спадок».
Петро, підприємець, 47 років:
«У нас, при відміні мораторію, знайдеться багато спритників хапонути. Хіба не бачимо, що робиться з приозерними землями? Казна-хто стає власником ділянки, а корінний житель із діда-прадіда не може отримати. Аналогічно і в Заозерному. Поки для справжніх господарів землі не буде дієвих законів, нічого зазіхати на годувальницю».
Микола, службовець, 25 років:
«Землю тоді вивести на ринок, коли вона вартуватиме, як у країнах Європи, а ті нещасні паї, на яких нічим працювати зараз селянам, дістануться спадкоємцям. І, звичайно, дати на село дотації».
Надія, безробітна, 35 років:
«Уже видно, як «розібралися» з орендою. У Чмикосі, Вижгові торік дали за оренду ділянки по 900 грн, цьогоріч – по 1,5 тисячі грн. Від чого залежить, ніхто не знає. У знайомих у Полтавській області за 1 га – 1 тисяча грн. В окремих наших селах взагалі не знають, що їхньою землею хтось користується».
Іван, працівник, 40 років:
«Досить, що вже з лісу «нажилися». Його половини немає, а де ж ті гроші? Для когось це – золота жила, а для простого українця – дірка від бублика».
Яків, робітник, 49 років:
«Я візьму гвинтівку і першим піду у Верховну Раду, постріляю всіх, якщо вони вирішать продавати землю».
