Донька загиблого бійця АТО переконана: все, що нас не вбиває — робить сильнішими

02 Січня 2017, 21:35

2911

Вікторія Штанська з Любомля через місяць святкуватиме 15-й день народження. Її тато, Микола, загинув 16 січня 2015-го року поблизу села Одрадівки Артемівського району, коли терористи вели обстріл із «Градів» — снаряд влучив у бліндаж.

У бійця АТО залишилися дружина та двоє доньок, – йдеться у групі «Меценати для солдата».

Вікторія має чимало захоплень. Вона багато працює над собою, бо мріє навчатися в англомовному виші.

Мама Олена розповідає, що її старша донька, працюючи та навчаючись, оплачує Вікторії додаткові заняття з математики, вболіваючи за її успішне майбутнє. Сім'я є малозабезпеченою, тому Віка намагається й самостійно робити все, що від неї залежить, аби гарно вчитися, розвивати себе.

«Люблю читати енциклопедії, цікавлюся біологією, квантовою фізикою, кібернетикою та астрономією. Займаюся дзюдо, маю досягнення – 6 медалей, міжнародний кубок, грамоти, дипломи. Граю на саксофоні і трішки на фортепіано. Самостійно вивчаю корейську мову і взагалі цікавлюся східною культурою».

Маючи великий інтерес до науки, Вікторія прагне стати колись науковцем. Вона хоче добре вивчити корейську та китайську, відвідати країни Азії. Також дівчина мріє побувати в США та пізнати більше цікавого про цю країну.

«Відтоді, коли тата не стало, я почала більше цінувати час, проведений із мамою та сестрою. Хоча вони намагаються мені допомагати у всьому і підтримувати, але все-таки тата замінити ніхто і ніщо не зможе. У будинку якось пусто, ніби когось не вистачає».

Віка робить усе можливе, аби допомагати мамі – Олена має хитке здоров’я, тож донька оберігає її, як може, та вважає величезним авторитетом для себе.

«Із втратою тата я багато чого переосмислила. До 12 років ніколи не задумувалася про те, що можу втратити рідну людину і наскільки важко буде потім.

Люди часто не цінують часу, проведеного з рідними, друзів, дружби. Та, навіть не задумуючись про наслідки, просто нехтують цим. І пізніше їм від того гірше. Нам слід радіти кожному моменту у житті і не забувати робити приємне для інших. Також у кожного бувають труднощі, але «все, що нас не вбиває — робить нас сильнішими».

На день народження дівчинка дуже хотіла б отримати смартфон. Оскільки сім’я малозабезпечена, є потреба в одязі, взутті. Олена з доньками не проти отримувати матеріальну допомогу (картка – в приват) та листуватися (адреса – в приват).

Давайте зробимо разом усе можливе, аби талановита дівчинка Вікторія наблизилася до своїх мрій та отримала заповітний подарунок на День народження!