У Любомлі пригадали і вшанували євреїв, яких масово винищували у районі в 1941-1942 роки
-
-
>
-
>
-
>
2192
Нещодавно в центрі колишнього єврейського кварталу Любомля відбулося урочисте відкриття меморіальної дошки в пам'ять про єврейську общину. Захід організували за сприяння Волинської релігійної громади прогресивного іудаїзму.
Детальніше про це у матеріалі: «У Любомлі відкрили меморіальну дошку в пам'ять про єврейську общину»
Директор Любомльського краєзнавчого музею Олександр Остапюк розповів про життя євреїв на території Любомльського краю, а також про їхній культурний осередок:
«Ця красива синагога була побудована у 1510 році, яка вважалася однією з найстаріших, найбільших і найгарніших в Україні. Після знищення єврейського населення у Любомлі у 1942 році будівля занепала. У 1947 році синагогу повністю зруйнували. До речі, це була не тільки гарна будівля, а надійна оборонна споруда.
Місцевий краєзнавець Микола Дзей пригадав, як на Любомльщині масово винищували єврейську громаду:
«Коли фашисти вступили на землі Любомля, в червні 1941-го року, вони почали масово розстрілювати молодих хлопців, чоловіків, жінок, дітей. Лише за єврейським цвинтарем було знищено 300 осіб. У грудні цього ж року створили гетто у Любомлі, Опалині, Шацьку та Пульмі.
На території нашого краю до 1941 року нараховувалося понад 8 тисяч євреїв, після закінчення війни їх залишилося лише 51 людина».
Краєзнавець зачитав вражаючі спогади любомльчанина Петра Сацюка, який у той період учителював у селі Світязь:
«Світязь, 6 жовтня, 1942 рік. Заїхали в місто. Пекло. Трупи валяються на вулиці. Коти мозок вилизують. Нема ні малого, ні старого. Кого зловлять, збивають у більші групи, людей 300-500, і ведуть на цегельню, де є заготовлені ями. Там кажуть роздягатися і стріляють. Вони йдуть, як отари овечок, жодного спротиву. Людей, що грабують, вішають.
Повісили вже одного хлопця з Нудиж та дві жінки з Куснищ, шість жінок розстріляли разом із євреями. Гроші порвані валяються на вулиці. Це євреї, йдучи на смерть, їх рвуть. Немає хвилини, щоб пострілів не було чути. Євреїв б’ють скрізь по лісах. Кажуть, що деякі вже мають зброю. Коли їхав до Світязя, чув стрілянину за Згоранами… В Любомлі чути віддих смерті і знищення…»
«Світязь, 14 жовтня, 1942 рік. Негаразд на світі робиться. Людина тепер, що муха. Муха зараз має більше гарантій для існування, ніж людина. Євреї в Любомлі ще є. Б’ють, але є. Вночі до домів приходять хліба просять. Ледь живі…
Єврейською дільницею трудно пройти – сморід… Ходити можна тільки до 21-ї години, та цього ніхто не робить, хіба що німці. Між людьми пригноблення, нерви всі на струмені, щось висить у повітрі… У Любомлі копають нову яму…»
На завершення всіх вшанували хвилиною мовчання, а делегація з Луцька поїхала на місця розстрілів єврейської громади поклонитися праху загиблим.
Коментарі