Яких великодніх традицій дотримуються у родинах любомльчан

Майже всі жителі нашого містечка під церковний передзвін та спів пасхальних пісень освячують паски, писанки, принесені в прикрашених кошиках. Люди христосаються і поспішають додому – до родини, особливо якщо там з нетерпінням чекають свяченого діти, старенькі й хворі. На світанку в кожній родині лунає: «Христос воскрес! – Воістину воскрес!».

Напередодні світлого свята Великодня журналісти газети «Новий погляд+» вирішили дізнатися, як жителі Любомля відзначають Пасху.

Олена ГАЛУХА:

«Пам’ятаю свою бабусю, яка й була, на мою думку, носієм традицій у нашій невеликій родині. До Великодня вона готувалася старанно, цього і нас вчила. По-особливому ставилася до випікання пасок – це був цілий процес, який нагадував чаклування. У Великодню ніч бабуся завжди була в церві на «всюношній», а коли ми, внуки, підросли, брала нас із собою. Це вже зараз я розумію, що хотіла передати вона віру в Бога та любов до близьких людей.

Тепер намагаюся дотримуватися «бабусиних» звичаїв: освячую паску, правда, коли моя донька була маленькою, то робили це вдень. Після служби завжди сідаємо сім’єю за стіл, запалюємо свічку, їмо святий хліб та, звичайно ж, яйця, печену ковбасу. Все як в дитинстві. В ці святкові дні збираємося всією родиною, по черзі в кожного, щоб «поцокатися» яйцями та скуштувати паску кожної господині».

Людмила ВЕРЕМКО:

«Свято Воскресіння Христового в нашій сім’ї нерозривно пов’язане із церквою. У Великий четвер обов’язково ходимо на Страсть із дітьми, приносимо додому запалену свічку. Я обходжу всі кімнати з нею, а потім випалюю хрест над дверима. У Стражденну п’ятницю йдемо на винос плащаниці. До речі, святимо паску та яйця двічі: напередодні на дитячій службі та вночі. Нещодавно дізналася про один церковний обряд, як на мене, надзвичайно потрібний і цілющий. У Великодню ніч причащають «младєнцов», а «отроків» сповідають. Тепер ми це робимо зі своїми дітьми.

Паску печу сама у середу або в четвер вранці, запікаю м'ясо та ковбасу. Після нічної служби снідаємо свяченим із запаленою свічкою, «кумаємося» яйцями. Наступного дня йдемо до батьків, сестри, потім вони до нас. Не забуваємо навідатися і до похресників».

Надія ЛИЧМАНЮК:

«Великдень у моїй сім’ї – свято особливе. Ще з раннього дитинства я ніяк не могла дочекатися передсвяткової суботи. Бо знала, що час готувати Великодню корзину. Ми йдемо на нічну службу до церкви, де, молячись, схиляємося перед Всевишнім, просимо благодаті, здоров’я, миру. Особливо заворожують процес освячення, нічний відголос дзвонів та по-особливому врочисте вітання: «Христос воскрес! – Воістину воскрес».

Після церкви родиною збираємося за одним столом, де панує радісна святкова атмосфера. Великдень для моєї родини – це надія на краще. Свято Воскресіння Господнього справді єднає і зближує, адже всі члени нашої сім’ї намагаються бути разом у ці дні».

Олександр ОНІЩУК:

«Моя сім’я до святкування Великодня готується заздалегідь. Напередодні дружина з донечкою печуть паски. Разом розмальовуємо писанки. У суботу ввечері складаємо корзину до церкви. Там обов’язково є паска, яйця, домашня ковбаса, вода, сіль та свічка. Рушник на кошику – вишитий дружиною. Опівночі йдемо до церкви на «Всеношну службу». І вже зранку за святковий стіл сідаємо всією родиною. У понеділок не обходиться без гостей і «кумання». Ця весела традиція – ще з дитинства».

Микола МЕЛЮХ:

«У нашій сім'ї є традиція чергувати святкування Великодня та освячення паски: один рік у моїх близьких, а інший – в дружининих, щоб ніхто не ображався. Зазвичай, починаємо із підготовки до самого свята – початком Великого посту. Вже багато років, як у нас є традиція дотримуватися його, чого вчить православна церква.

У Великодню ніч у нас родинний похід до церкви на літургію. Після служби сідаємо за святковий стіл, де вже є м'ясні страви, розпочинаємо з улюбленої всіма традиції «цокатись» крашанками та щирого спілкування з родиною. Наступного дня обов’язково йдемо на кладовище, на жаль, багато близьких людей уже немає поряд із нами у ці світлі святкові дні».

Надія ВОЙТОВИЧ:

«Взагалі, я готуюсь до Пасхи як і всі православні: заздалегідь та дуже ретельно. Стараюся все повимивати, почистити, прибрати в кожному закутку, і не тільки в оселі, але й на вулиці. А колись, як Пасха була пізніша, то старалась і город посадити, а зараз трохи зарано. Обов’язково дотримуюся посту в останній тиждень. У Чистий четвер печу паску та розфарбовую яйця писачком і воском. Завжди хвилююсь, аби вона вдалась – не «впала» в печі. Страви теж готую традиційні: ковбаска та м’ясо печені, голубці, холодець, звичайно ж, олів’є. І я стараюсь все робити з молитвою.

Цього року в нас радісна подія – день народження у моєї доньки припав якраз на Великдень. Тож будемо мати багато гостей».

Галина САВЧУК, жителька Любомля:

«В нас усі ритуали схожі. Однак найперше мати викладала все свячене на стіл, а ми з сестрою наливали в миску воду, клали туди яйця. Потім вмивалися самі, щоб красивими бути. А ще першого дня не «кумалися», щоб пальці, ходячи босоніж, не збивати. В понеділок вже можна було. Кожен намагався «закумати» щопобільше, то міцну крашанку допомагав вибирати батько, пробуючи на зуби».

Сімейні святкування Пасхи лише на перший погляд схожі, атмосфера ж, яка наповнює дім, у кожного своя.