Зачернеччю виповнюється 455 років від часу першої писемної згадки
-
-
>
-
>
-
>
4591
Територія нинішнього села заселена вже довгий час. Зокрема, неподалік, тут виявлені археологічні знахідки доби бронзи, залізного віку.
Зачернеччя виникло на землях власника Мацеєвського і вперше згадується під 1564 роком. Як село маєток князя Андрія Вишневецького згадується в акті від 13 серпня 1575 року в донесенні возного земського Дем’яна Мокренського про грабунки і розбої причинені людьми князя Андрія Михайловича Курбського в маєтку князя Вишневецького у Зачернеччі, – йдеться на сторінці Facebook Любомльського краєзнавчого музею.
Після ІІІ поділу Польщі Зачернеччя перейшло до складу Ковельського повіту Волинської губернії Російської імперії. Що цікаво, що місцеві жителі разом із священиком найдовше відмовлялись переходити в праволав’я з греко-католицької віри.Це сталось лише в 1835 році. Тоді ж парафія Зачернеччя переведена до Ковельського благочиння. Парафія мала три приписних села – Чорноплеси, Рудня і Вигнанка.
В кінці ХІХ століття в селі налічувалось 104 будинки і проживало 648 жителів.
У 1917 році стараннями Українських січових стрільців в Зачернеччі відкрили українську школу, де навчалось 70 учнів. Вчителем був січовий стрілець Юрків.
У 1939 році в селі встановлено радянську владу, населений пункт входив до складу Маціївського району. В червні 1941 року село було зайняте німецькими військами, а в липні 1944 року зайняте радянськими військовими.
В радянський період у селі діяв колгосп імені Пархоменка. В 1967 році в селі розпочала роботу середня школа. Нині тут діє дитячий садок, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт, поштове відділення, будинок культури, магазини тощо.
Сьогодні село є центром однойменної сільської ради.
Відомою уродженкою Зачернеччя є Віра Степанівна Гогуля – депутат Верховної Ради УРСР 11-го скликання, кавалер двох орденів Леніна.
