Любомльчани розповіли, як відзначали новорічно-різдвяні свята
-
-
>
-
>
-
>
3380
Упродовж останніх днів у соціальній мережі активно поширювали трохи жартівливий, але правдивий (як виявилося пізніше) допис, який мав чимало коментарів: «Йшов дев’ятий день після Нового року… Батьки почали позичати у своїх дітей гроші з колядок». А від людей усе частіше було чути таке: «На Різдво їли червону ікру, а до кінця місяця на хліб не буде».
Журналістка газети «Новий погляд+» Олена Терещук поцікавилася у любомльчан, як вони відзначали новорічно-різдвяні свята та в яку «копієчку» обійшлися частування, – пише видання за п’ятницю, 25 січня.
Любов КОВАЛЬЧУК, 65 років:
«Різдво, Василя, Водохреща – свята родинні. Завжди збирається разом уся наша сім’я, а вона в нас немаленька. Тому й на стіл треба поставити вдосталь смачних страв. Правда, цьогоріч готувалися скромніше, бо перед святами ціни полізли вгору, особливо на продукти, тому кожної страви лише по тарілочці. Чи підраховували витрати, та ні, адже головне те, що всі здорові та щасливі. А гроші ще заробимо».
Віталій КЛИМЮК, 45 років:
«Як на мене, то на свята обов’язково мають бути м'ясо та ковбаса печені, а ще кутя на столі. Перед Різдвом купив на ринку шість кілограмів шинки, віддали дешево – по 90 гривень, добре зекономив».
Подружжя Катерини та Юрія ПИЛИПЧУКІВ:
«У нас сім’я ще молода. Лише напередодні Нового року придбали квартиру, щоправда в кредит. Тому і святкували Новий рік скромно: пляшка шампанського, сир і мандарини. А на Різдвяні свята – в гості до батьків».
Надія ВОЙТОВИЧ, 53 роки:
«Цього року святкували пишно лише Водохреща, адже приїхали донька з зятем зі Львова. Запросила найрідніших: сестру, племінників із дітьми. Готувалася заздалегідь, хотіла смачно пригостити всіх та й дітям із собою дати щось. По м'ясо їздила в Ковель, бо там дешевше, але грошей не шкодувала. Зізнаюся, довелося ще й «кредиткою» скористатися».
Варто сказати, що на ринках, у магазинах покупців особливо в передсвяткові дні було чимало. Але спостерігала, що багато хто з них уважно приглядалися до цінників, щось підраховували, перепитували в продавців, частенько шукали, де дешевше. Отже, святкували всі, кожен по-своєму: хтось багатше, хтось бідніше. Але раділи й славили Господа, дякували йому за те, що мали на столі. Та найбільше просили здоров’я та миру.
