Що читають відомі люди Любомльщини

16 Липня 2016, 11:00
2777

Журналісти місцевої газети «Новий погляд+» поцікавилися у представників різних установ району, що для них означає книга.

Лариса СОЛОМ’ЯНЮК, керівник представництва фонду Ігоря Палиці «Тільки разом»:

«Я не читаю інтернет-видань, бо книга має бути «живою». Гортаючи сторінки, відчуваю запах паперу. І книга стає твоєю назавжди, як член сім’ї. Тому, мабуть, не люблю ділитися, лише рекомендую що варто прочитати. Захоплююся зарубіжною класикою, але й слідкую за новинками, хоча не завжди вистачає на це коштів.

Переважно читаю книги філософського напрямку та науково-довідкову літературу, яка пов’язана з напрямком роботи. Остання з улюблених – Грег Мартенсон «Три чашки чаю» – про благодійність у Пакистані. З класики найкращий для мене роман Габріеля Гарсіа Маркеса «Сто років самотності». Захоплюють і сучасні волинські письменники, які по-новому бачать та відтворюють нашу історію».

Юрій ОСТРЕНКО, власник фотосалону «Kodak»:

«З дитинства дуже люблю написане слово. Читання книг для мене – спілкування з великими людьми. Особливо подобається класика. Своїх дітей також привчаю до цього заняття. Дуже прикро тільки, що в Україні, на фоні інших держав, невеликий відсоток населення, яке читає, – менше 30%. Для порівняння: в Англії – більше 80%, у Німеччині – менше 70%, у Франції – менше 60%. Хоча наших людей можна зрозуміти: вони читають тоді, коли мають час. А це, переважно, у зимову пору.

Українці виживають, думають, де заробити на хліб насушний, а не про духовність. Найбагатша духовно нація – це японці. Вони вкладають гроші у виховання дітей. А у нас син ще ходить у дитячий садочок, а батьки вже думають, де зводити для нього будинок. Хоча ніхто не знає, де він житиме, як виросте. Вважаю, що духовність врятує Україну».

Юлія ХВАС, науковий співробітник Любомльського краєзнавчого музею, член НСПУ:

«Книга для мене – це одне з кращих занять у житті. Це особливий світ, де можна знайти себе і ніколи не доводиться нудьгувати. Читання якісної літератури викликає різні емоції – від бурхливо-радісних до меланхолійно-сумних, інколи спонукає до суперечливих та неоднозначних думок, бо, очевидно, це й було головною метою автора певної книги.

Перевагу надаю літературно-художнім, публіцистичним та науково-популярним виданням. Зазвичай, читаю відразу кілька книг. Серед останніх – поетична збірка «Князь роси» лауреата Шевченківської премії Тараса Мельничука, роман «По дорозі до Савур-могили» відомого сучасного волинського письменника Йосипа Струцюка та збірка оповідань «Цинамонові крамниці» письменника світової слави з Дрогобича, який писав польською мовою, Бруно Шульца».

 

Коментар
28/03/2024 Четвер
28.03.2024
27.03.2024
20:39