Після 17-річного головування син змінив батька

У круговерті трудових буднів пропрацював більше 17 років головою Гущанської сільської ради Олексій Євтихійович Нестерук. Він – хороший порадник для свого сина, який тепер на цій посаді замінив батька.

Про трудовий шлях багаторічного очільника передової громади йдеться на сторінках газети «Новий погляд+» за 1 квітня.

Родом Олексій Євтихійович із Луцького району. Після закінчення педагогічного училища його одразу направили працювати у Вишнівку директором початкової школи, яку очолював більше семи років.

«Приїхав я в стареньку невелику хатину з однією кімнатою, і вчилися там діти у дві зміни. Під моїм керівництвом побудували нову. Але кількість школярів значно зменшилася, і було прийняте рішення райво: закрити початковий навчальний заклад», − пригадує співрозмовник.

Після цього його перевели у Гущанську десятирічку на посаду завідуючого консультпунктом Любомльської заочної школи, де й пропрацював кілька років. 22 червня 1977 року стало знаковим для молодого вчителя: його обрали головою сільської ради.

«Старався не підвести людей, так як вони довірили мені благополуччя своїх населених пунктів. Ставши головою, прагнув якнайбільше зробити для добробуту селян. Результативність діяльності на той час оцінювалася по 7 показниках. Це і заготівля сільськогосподарської продукції, і робота закладів торгівлі, побуту, організований набір робітників…», − розповідає Олексій Євтихійович.

У ті часи було три керівники, які відповідали за розвиток громади – очільник сільської ради, голова колгоспу і його заступник або голова партійної організації. У них вийшов хороший робочий тандем. Щотижня проходили виконкоми, на яких звітували заклади освіти, культури та медицини.

Діяли комісії, які працювали для покращення благоустрою у селах сільради. В кінці кожного року вони присвоювали звання: «Село зразкового громадського порядку», «Двір зразкового благоустрою». Таким же правилам підпорядковувалися й місцеві установи.

«Доводилося працювати з різними керівниками. Всі були, як-то кажуть, на своєму місці. Згадати хоча б вже покійного Василя Миколайовича Швеця – він став прикладом для наслідування. Скрізь, де тільки міг, допомагав. Це людина, яка була надзвичайно відданою своїй роботі та людям».

Через два роки після обрання на голову під керівництвом Олексія Нестерука почалося будівництво нової бібліотеки, яке швидко закінчили. Це перша будівля, яку споруджено за його головування. У Миловані та Підліссі клуби перейшли у приміщення шкіл, які на той час уже пустували.

У 1979-му, завдяки старанням очільника, Гущанська сільська рада зайняла перше місце в області. На підсумковій нараді голові вручили перехідний Червоний прапор області, диплом і премію 1000 карбованців. Це стало поштовхом для подальшої плідної роботи.

«Працював так, щоб виконувалися плани соціально-економічного розвитку і не втратити довіри людей. Депутатів було 35. Всі мали свої доручення, які добросовісно виконували», − розповідає екс-голова сільради.

Девіз життя Олексія Євтихійовича – «Поважай інших, якщо хочеш, щоб поважали тебе». Старався допомагати людям, чим міг, і вони віддячували тим же. Він був упевненим, якщо громадяни довірили йому керівну посаду, то треба їй відповідати і гідно виконувати поставлені завдання.

Тепер, вважає, значно важче приходиться сільським головам. Колись великою підмогою були колгоспи, яких тепер немає, а сьогодні очільник громади змушений розраховувати лише на власні сили.

На пенсії Олексій Нестерук присвячує себе онукам і виноградній справі. Домашнє вино його виробництва має неповторний смак і вишуканий аромат. Скуштувавши напій один раз, ви не сплутаєте його з будь-яким іншим.

Ірина МАЇЛО