Єдина на Любомльщині заслужена вчителька України і в 70 років моржує, бігає по кілька кілометрів і викладає в школі

13 Січня 2017, 12:10
Мілентина Машковська (в центрі) зі своїми подругами-колегами. 3987
Мілентина Машковська (в центрі) зі своїми подругами-колегами.

Цю інтелігентну сучасну жінку знає половина міста, а, певно, кожен четвертий випускник ЗОШ №2 м. Любомля останніх тридцяти років – її учень.

12 січня Мілентина Машковська святкувала прекрасний ювілей. Є чим гордитися вчителю за покликанням, наставнику молодих, досвідченому фахівцю, методисту, хорошій колезі, адже десятки випускників нині навчають англійської мови дітей, кілька закінчили виші за кордоном. І в цьому великий внесок заслуженого вчителя України Мілентини Леонідівни (поки що єдиного в районі).

Життєвий шлях складався, як у більшості її ровесників. Народилася на Волині в містечку Устилузі, тут пройшли дитячі роки, тут і школу закінчила із золотою медаллю.

А далі – навчання на факультеті іноземних мов у Луцькому педінституті, який закінчила з відзнакою у 1969 році. Отримала направлення у Володимир-Волинський район. Усього три місяці працювала вчителем, а далі помітили організаторські здібності молодого педагога і довірили керівництво Микуличівською восьмирічкою. Романтики вистачало, коли щодня через ліс з Устилуга діставалася на роботу.

У 1973 році поєднала долю з Олександром Машковським. Відтоді і понині живе і трудиться в Любомлі: 10 років – у ЗОШ №1 і 33 роки – у ЗОШ №2.

Визнання прийшло не відразу. Спочатку проводила районні семінари, потім очолила методичне об’єднання.

«Підтримував чоловік, який, працюючи очільником освіти в районі, спонукав до інновацій. Щорічно готувала учнів, котрі виборювали призові місця на обласних олімпіадах», – пригадує ювілярка.

За вагомі здобутки отримала статус довіри у Київському університеті іноземних мов ім. Михайла Драгоманова. Випускники ЗОШ №2, яких вона навчала, вступали у цей виш, не складаючи іспиту з англійської.

У 2014 році прийшла і слава. Указом Президента Мілентині Леонідівні Машковській присвоєно звання заслуженого вчителя України. Активна в громадському житті: нагороджена медаллю «За заслуги перед містом».

«Для мене найважливішим фактором є любов до дітей. І, безперечно, говорячи словами Василя Сухомлинського, створення «школи радості», – розповідає досвідчений майстер педагогічної ниви.

Й досі пам’ятаю учнів, котрі стали моїми послідовниками тут, на Батьківщині: Людмила Павлюк, Роман Дідковський. Здобули освіту за кордоном: мій син Сергій та Юлія Верещук – у Великобританії, Таня Копилова і Таня Капітанюк – у Німеччині, У Польщі викладають англійську Ірина Сорокіна та Юлія Коробко».

А вчитель продовжує плекати юнь, готуючи дітей не лише до ЗНО, а й до життя. Натхнення черпає в спорті. Тільки для сильних духом щоденний підйом о 6.30 годині, кількакілометрова пробіжка, купання в ополонці.

Значно розширюють ерудицію і щорічні поїздки за кордон. Вона побувала у 15 країнах, лише торік – у восьми країнах Європи. Скрізь черпає знання, якими ділиться з учнями.

Не завжди її шлях устелений трояндами: були колючки, дуже-дуже болючі, які не загоюються. Та все ж, попри негаразди, із простого рядового вчителя виріс успішний фахівець, у якого є чому повчитися і колегам, і учням, у котрих лиш позитивні відгуки – «порядна», «чесна», «вимоглива», «справедлива», «наполеглива».

Отож, з ювілеєм Вас, дорога Мілентино Леонідівно. Здоров’я міцного, щастя рясного на многії літа! З роси Вам і з води!

Галина ВАЩУК

Коментар
29/03/2024 П'ятниця
29.03.2024
28.03.2024