Враження подружжя-освітян від відпочинку в Туреччині
-
-
>
-
>
-
>
1932
Подружжя-освітян із Машова Трохима та Любов Влащуків дуже любить подорожувати. Об’їздили Карпати, минулі роки відпочивали на Азовському морі. Восени сестра Трохима Кузьмовича порекомендувала відвідати Туреччину. З вересня почали відкладати гроші.
– Колеги дивувалися, як ми наважилися так далеко вирушати на відпочинок. Дня від’їзду чекали і з нетерпінням, і з тривогою. І ось ми вже вдома – вражень від поїздки дуже багато: як позитивних, так і негативних (у порівнянні із нашою дійсністю).
− Що вас найбільше вразило?
− Ще у Львівському аеропорту нас привітно зустрічали працівники. Політ у комфортабельному сучасному літаку, здавалося, тривав півгодини, хоча ми летіли в Анталію аж 2 години. Це завдяки щирості і привітності стюардес, їхньому уважному ставленню до пасажирів. Вразило швидке, без метушні і жодних непорозумінь, оформлення документів у Туреччині. І, безперечно, європейські автостради. Наші дороги порівнянню не підлягають.
− А чим полонила вас Туреччина? Дехто неприємно вражений, що за курортом – суцільні піщані пустелі.
− Ми проїхали 100 кілометрів узбережжям, це суцільне місто з готелями архітектури різних епох, а екзотична рослинність прекрасна і дивовижна. Умови для проживання заслуговують високої оцінки (душ, холодильник, кондиціонер, телевізор з українськими каналами (!). А пляж, де все облаштовано, навіть не йде у порівняння з аналогічним у смт Кирилівка на Азовському морі, де відпочивали раніше. У Туреччині – шезлонги, зонти, чистота, а в нас – бруд, багато відпочивальників, які шукають місця, засмічена вода.
− Трохиме Кузьмовичу, якої ви думки про турецьку кухню? Ще не хочете міняти поліську на закордонну?
− Нас вразила турецька кухня. Ми харчувалися за принципом «шведський стіл». Асортимент був найрізноманітний. Дуже смачні м’ясні, рибні страви, салати. А який десерт: виноград, черешні, сливи, кавуни, яблука, різноманітні тістечка, напої... Скажу по секрету чоловікам: пива, вина, горілки – пий скільки зможеш. Кухарі та офіціанти (до речі, тільки чоловіки) дуже люб’язні, не слідкують, хто скільки випив і з’їв. Вони були задоволені, коли до них звертався по-турецьки.
− Чим відрізняються їхні магазини від українських?
– Якщо у вас немає грошей – краще туди не заходити. Продавець любить торгуватися, ціну може наполовину зменшити. І якщо ви нічого не купите – дуже образиться. Там, до речі, дуже якісні і дешеві шкіряні, хутряні та бавовняні вироби.
− Переконана, що ви не могли не звернути увагу на турецьких жінок. Ваша думка про них.
− Мені їх дуже жаль. Тіло повністю закрите, навіть коли купаються, одяг темного кольору. У сучасному світі – це приниження.
− Що потрібно змінити Україні в туристичному бізнесі?
− Візитна картка кожної країни – це люди, працівники, які зустрічають гостей. Вони повинні бути привітними, люб’язними, транспорт – зручним, і, безперечно, дороги наші українські «годяться» тільки для анекдотів.
– Чи вплинули на ваш відпочинок, політичні події в країні?
– Коли ми відпочивали, у Туреччині якраз відбулася спроба державного перевороту. Хоча у номері був телевізор, ми його принципово не дивилися. Спокійно відпочивали і тільки через день дізналися про події в Стамбулі та Анкарі. Місцеві працівники нас заспокоїли, що турецькі курорти при будь-яких політичних катаклізмах завжди спокійні.
– Чому ви назвали Туреччину близькою і далекою?
– Близькою, тому що туди можна швидше дістатися, як на наші курорти й більше почути української мови. Далекою, тому що ми дуже відстали у туристичному бізнесі.
Отже, починайте збирати кошти і наступного року вирушайте у Туреччину. Там відпочинок дорожчий не буде, але вражень – до наступної подорожі вистачить.
Розмовляла Галина ВАЩУК
