Курортом бродить вовк-велетень

30 Червня 2016, 19:10
11388

У нашому районі неподалік Згоранського озера місцеві жителі кілька разів бачили велетенського вовка. За розповідями очевидців, хижак доволі сумирний, боїться людей і тримається подалі від осель. Однак тягне носом у бік хлівів. Тутешні єгері вистежують сіроманця, кажуть, це крупний одинак-зайда.

ХИЖАК ЗРОСТОМ У ВІДГОДОВАНЕ ТЕЛЯ

Уперше про велетня-вовка заговорили в середині червня. Його помітили на узліссі західної околиці села Згорани. Пенсіонерка з крайньої хати по обіді вийшла на город. Ледь розгледіла попід лісом дивного собаку, який стояв за 150–200 метрів від хати.

– Він був дуже великий, як вгодоване теля. Стояв і вертів мордою. Я хотіла його прогнати, але потім здогадалася, що то, може, вовк, – пригадує баба Ганна.

Інші очевидці підтвердили тривожне припущення, бо наступного дня теж бачили великого хижака на тому ж місці – лісовому роздоріжжі п’ятьох путівців. Кажуть, звір прийшов серед білого дня і винюхував щось у повітрі. Однак миттю зник, як тільки селяни кричали, наближалися чи замахувалися палкою в його бік.

– Люди негайно повідомили наших єгерів про вовка. Ми оглянули місце і виявили сліди хижака. Судячи зі слідів, це доволі крупний вовк, вгодований, – розповідає голова Любомльської райради Українського товариства мисливців і рибалок, головний єгер району Микола Шостак.

Припускають, що під село забрів рідкісний велетень-вовк. Ймовірно, хижак важить щонайменше 70–80 кілограмів за середньої ваги звірів у 40 кг. А заввишки десь до метра. Мисливці негайно заходилися вистежувати здорованя. Хоча влітку його вполювати надзвичайно важче (переважно вовків відстрілюють взимку за слідами на снігу). Більше вовка поблизу Згоран не бачили. Однак не виключено, що велетенський сіроманець утік на інші лісові угіддя. Звісно, якщо його вже не пристрелили.

ВОВКИ МІГРУЮТЬ ЗА ЛЮБОМЛЬСЬКОЮ ЗВІРИНОЮ

Зважаючи на свій досвід, головний єгер району вважає: вовк наблизився до села, щоб помітити свою мисливську територію. Однак ніяк не міг второпати, що поряд живуть люди. Вдруге обходячи угіддя, він таки зрозумів, як помилився і чимдуж утік.

– Вовки вкрай рідко наближаються до людських поселень удень. Тим паче, до великого і шумного села Згорани, де в літню пору багато туристів і курортників. Як би не було, а ми, єгері, мусимо негайно реагувати на подібні сигнали, – запевняє голова районного УТРМ.

Мисливці припускають, що вовк-велетень забрів до Згоран із Польщі, де бракує крупної дичини. Принаймні бачили його саме з боку польського кордону, до якого простягнувся майже суцільний ліс.

– Сюди часто мігрують вовки, щоб уполювати нашу звірину. Буває, приходять з Білорусі і Польщі, які відносно по сусідству. Але найбільше вовків ідуть на Любомльщину з боку Рівненської області. Туди мігрують з Житомирщини і Київщини, – розповів Микола Шостак.

Сіроманців приваблює те, що в районі, завдяки охороні тутешніх єгерів, велика чисельність диких тварин, на які полюють хижаки. Здоровому вовку щороку потрібно до тонни м’яса. Тому він здатен на рік знищити до 80% приплоду козулі, диких свиней, оленя, зайця. Найдужче полюбляє козуль – 20% району, оленя –16%, дикої свині – 11%. Найменше смакують зайці – всього 4% від впольованої дичини.

– Якщо хижаків багато, це негативно позначається на кількості копитних. Тому змушені відстрілювати зграї вовків. Потрібно розуміти, що вовк – то зажерлива тварина. Вовча зграя може вирізати все стадо, а з’їсти лише дві-три туші, – констатує єгер.

ПОПЛАТИЛИСЯ ЧЕРЕЗ СКАЖЕНЕ ОПУДАЛО

Місцеві селяни не надто переймаються візитом вовка. Оскільки звиклися до візитів сіроманців. Кажуть, здавна жити по сусідству з хижаками.

– Цієї зими в сусіднє село Гупали забрів голодний вовк. Накинувся на собаку посеред двору, хотів з’їсти. Але господар-мисливець застрелив вовка, – розповіли місцеві.

Люди зізнаються, що то був скажений звір. Мовляв, потім кілька селян забрали тушу вовка. Сховали від єгерів, щоб тихцем зробити опудало і продати курортникам. Єгері, у яких були підозри про хворобу звіра, застрелили покусаного вовком собаку. Зробили все, щоб унеможливити спалах сказу. Але безпечні селяни заразилися від туші оскаженілого вовка. І потрапили до лікарні.

– Був такий випадок, винні покарані, – підтверджують мисливці. – Це вкотре переконує, що зі сказом не жартують. Туші хворих тварин треба негайно знищувати, а всіх, хто контактував зі скаженими тваринами, відправляти на обстеження в лікарню, – попереджують єгері УТМР.

Роман ЖИЖАРА

Коментар
29/03/2024 Четвер
28.03.2024