Начальник Волинської митниці про черги на «Ягодині», корупцію, євробляхи та безвіз
Віктор Кривіцький перебрався в нашу область у вересні 2016 року. Спочатку керував одним з відділів митниці, а згодом став її очільником. «За плечима» у нього – чотири вищі освіти та понад 30 років роботи на різних посадах.
В інтерв’ю для ІА «ВолиньPost» Віктор Кривіцький розповів про будівництво нових пунктів пропуску, боротьбу з чергами на кордоні та корупцією в органах митниці.
– Лунали заяви і від Президента, і від Андрія Парубія про створення на Волині нових пунктів пропуску. Коли варто очікувати на це?
– У цьому році очікувати не варто. Це – питання міжнародної співпраці і зараз рішення приймають на рівні держав. Дипломатія – то тонка і тривала в часі процедура.
Кожне рішення повинне отримати експертні висновки і бути закріплене у відповідних нормативно-правих актах обидвох (маю на увазі Польщу і Україну) країн. Але дуже добре, що ці переговори уже вийшли на цей рівень.
На Волині інфраструктурна розбудова стримується через необхідність спорудження мосту через Західний Буг.
Через це складнішими є проектні рішення і в рази дорожчими кошториси. Проте ми фіксуємо значну інтенсифікацію зовнішньоекономічної діяльності в європейському напрямку через Волинь, постійний ріст вантажопотоків. Він взаємовигідний і для України, і для Євросоюзу. Тому можемо розраховувати на капіталовкладення з європейських фондів розвитку. На нові робочі місця для прикордонників та митників, думаю, варто очікувати у 2019-20 роках.
– Чи зможуть додаткові пункти вирішити проблему черг? Як зменшити черги, які виникають через рух великої кількості вантажівок через «Ягодин»?
– На наше глибоке переконання, додаткові пункти пропуску зможуть вирішити проблему. Бажано, щоб вони були спеціалізованими. Що мається на увазі?
Стратегічне значення «Ягодина» полягає в тому, що це – найкоротший автомобільний шлях до Європи, який універсальний. Ним можуть користуватися усі: і власники легкових авто, і завантажені тонами товару далекобійники, і фізичні особи-підприємці з порівняно невеликими партіями імпорту, і пасажири міжнародних автобусних рейсів.
Після проведення митних формальностей усі автомобілі з 13-ти смуг руху в одному напрямку очікують на проїзд мостом, який звужений до 2 смуг. Якщо новий пункт пропуску зробити спеціалізованим: тільки для вантажних перевезень, приміром, то він забере на себе частину навантаження на Ягодинський міст і таким чином зможе скоротити чергу.
Це – про українсько-польську ділянку кордону. Але ми ще маємо білоруський напрямок. Там теж виникають черги, особливо у базарні дні. Громадяни обох країн добре вивчили кон'юнктуру ринків суміжних держав і їздять через кордон «на закупи» по товари народного споживання або за побутовими послугами.
– Що, на Вашу думку, треба зробити, щоб вирішити проблему з єврономерами? Яка роль митниці має бути у цьому процесі?
– Треба вирішити це питання на законодавчому рівні. Позакривати прогалини законодавства, якими нині користуються масово. І все. Митниця виконує і буде виконувати закон. Така її роль як підрозділу державної виконавчої влади.
– Якби митниця могла обирати, куди спрямовувати кошти від перевиконання показників, який вибір вона зробила б?
– Митниця вже мала таке право. У минулому році постановою Кабміну нам дозволили 10 відсотків коштів від перевиконання індикативних показників залучати в розвиток інфраструктури. Оскільки перевиконання було суттєвим, а гроші надійшли в кінці бюджетного року, ми не освоїли усю суму. У 2017 році зробили невеликі за обсягом ремонти або модернізації - дахів, безпекових систем (пожежна, електро), приміщень, котелень. Підготували майданчики для встановлення сканерів та вагових комплексів. На іншу частину коштів лише оголосили тендери. Процес їх освоєння буде завершений у цьому році.
Найбільше планується використати на автоматизацію процесів митного оформлення в Ягодині. Ми хочемо уникнути подвійного контролю за потоком автомобілів з боку прикордонників і митників, відмовитись від паперових талончиків на в'їзд в пункт пропуску і усунути суб'єктивний фактор у роботі шлагбаумів, які регулюють рух на 7 гектарах переходу.
Усе буде автоматизовано, синхронізовано і прозоро - з системою відеоспостереження, чіткої фіксації часу і прийнятих рішень посадових осіб. Я вважаю, що це найраціональніший напрям використання коштів - в інфраструктуру, яка дозволить збільшити бюджетні надходження за револьверним принципом: заробив, вклав, щоб заробити ще більше.
– В одному зі своїх інтерв’ю Ви заявляли, що будете рішуче боротись із корупцією у Волинській митниці. Як просувається ця боротьба?
– Боротись із корупцією покликані правоохоронні органи, які наділені для цього ресурсами і повноваженнями. Я ж роблю цілеспрямовані кроки, аби на Волинській митниці зробити це явище якомога складнішим. Маю на увазі прозорість процедур митного оформлення, чіткі регламенти роботи, за порушення яких слідує справедливе та співмірне з проступком покарання. Важлива мотивація працівників до чесного виконання посадових обов'язків.
Чого митник схиляється до домовленостей з підприємцем? Бо багато провокацій через бажання зекономити гроші у бізнесменів, з одного боку. І неспівмірна із зарплатою інспектора спокуса швидкого заробітку.
Відповідно, щоб зменшити це зло, треба під лупою контролювати кожен рух підприємця і стимулювати інспектора до чіткого виконання посадових обов'язків. А вже коли спокуса таки взяла верх – негайно виявляти факти і притягати до найжорсткішої відповідальності. І тут митниця дуже тісно співпрацює з правоохоронцями.
Ми ретельно перевіряємо кожен сигнал. Від автоматизованої системи управління ризиками і від громадян, від підприємців і від силовиків. Повністю ризики, звісно, не зникли. Їх мінімізація й надалі залишається в моїх пріоритетах.
Існує чіткий зв'язок між рівнями корупції та наповнення бюджету. Чим менше грошей осідає в індивідуальній кишені, тим більше їх – у суспільному кошику.
За минулий рік Волинська митниця ДФС перерахувала до держбюджету 7,7 млрд гривень. Середньоденний показник надходжень склав 30,7 млн грн, що вдвічі більше 2016 року (на 55,8%, якщо бути геть точним). Вважаю такий ріст суттєвим і добрим індикатором протидії корупції.
Так само середній розмір зарплати на Волинській митниці у 2017 році зріс на 91%. Цей фактор я теж відношу до кроків з протидії корупції. Працівник має цінувати своє робоче місце і боятись втратити той рівень добробуту, який це робоче місце дає.
– Які позитивні та негативні наслідки для Волинської митниці спричинило прийняття безвізового режиму?
– Митниця відповідно до законів України працює з ТОВАРАМИ, які юридичні особи або громадяни переміщають через митний кордон. Якщо оцінити обсяги товарів, нашими основними партнерами у роботі були і залишаються юридичні особи - суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності. Тому безвізовий режим, спростивши процес перетину кордону для громадян, на роботу митниці суттєво не вплинув. Контроль за переміщенням громадян здійснює Держприкордонслужба.
– Який найбільший «головний біль» у Волинської митниці?
– Як забезпечити ритмічність митного оформлення? Для митниці погано, коли кілометрові черги товарів чекають на оформлення, і не менш погано, коли нема ні черги, ні товару. З пустого місця, з нуля не збереш податків у бюджет. Стихійність, неорганізованість, хаос – це зло і для грошей, які люблять тишу, і для людей, які викидають хмару негативних емоцій.
Черга – це завжди передумова несправедливих рішень та підкилимних домовленостей.
Думаємо, як так все організувати, спланувати, розмістити в просторі і часі, щоб бюджетні надходження з митниці були постійними і вагомими. А враження людей, які займаються зовнішньоекономічною діяльністю та користуються пунктами пропуску через державний кордон України – виключно приємними.
Коментарі