Екс-очільниця Радехівської школи встигала директорувати і в «Перевеслі» продовжує співати
Учитель повинен бути артистом, а ще трохи актором. А якщо є поєднання цих двох професій та ще плюс досконале знання предмета – то це вже справжній фахівець.
Такими даними володіє екс-директор Радехівської ЗОШ І-ІІ ступенів, відмінник освіти України Надія Іванівна Загола. Вона – вчитель математики і початкових класів. З дитинства плекала мрію – вчити дітей, – пише газета «Новий погляд+» за суботу, 30 вересня.
Після закінчення Радехівської восьмирічної школи вступила до Володимир-Волинського педучилища, де отримала спеціальність учителя початкових класів. Закінчила заклад із відзнакою. Направлення отримала в Згоранську школу, там працювала старшою піонервожатою два роки.
Маючи хист до співу, танців, до малювання, вміла зацікавити учнів, завоювати авторитет у колег.
«Коли готувала захід із школярами, то сама ставала їхньою ровесницею, − розповідає Надія Іванівна. – Мені цікаво було листуватися з дітьми Болгарії, Чехії, Білорусії, розучувати девізи і пісні, малювати стіннівки, організовувати конкурси і змагання. Виборювали в районі призові місця, піонерська дружина – правофлангова.
Старання помітили у відділі освіти, я почала працювати культмасовиком у Будинку піонерів. Організовувала районні заходи, зустрічі з польськими харцерами. І так сім років пролетіло, наче один день».
У 1987 році, після закінчення Луцького педінституту, стала працювати вчителем у рідній школі. Окрім математики, довелося ще й образотворче мистецтво читати, бо спеціалістів тоді не вистачало.
«Довгий час була заступником директора з навчально-виховної роботи, а останні 15 – очолювала колектив, − продовжує розмову Надія Іванівна. – Багато мудрих порад почерпнула від свого наставника Валентини Поліщук, яка вивела школу у лідери серед закладів І-ІІ ступенів. І всі роки ми утримували першість у районі, лише один раз уступивши Запільській ЗОШ».
Нелегко, адже це – недоспані ночі, десятки проаналізованих фахових видань і дискусій у колективі, а ще й підбір учнів відіграє далеко не останню роль.
Лише цього року 5 з 9 випускників дев’ятого класу закінчили основну школу з балами високого рівня. Троє з них отримали свідоцтва з відзнакою, шестеро стало студентами коледжів, двоє − учнями професійних ліцеїв.
А триразовий призер обласних олімпіад Олександр Сачук, вступаючи у Волинський військовий ліцей, набрав 24 бали при 14 прохідних. Це найбільше з усіх вступників.
Є чималі напрацювання у школі. Адже двічі вигравали проекти. Перший – енергозберігаючі технології – втілити не вдалося: почалася АТО, а другий – «Школа – територія комфорту, здоров’я» в цьому році реалізували, реконструювавши два санвузли. На майбутнє ще планується подальша участь у цьому напрямку.
Не кожна школа І-ІІ ступеня може гордитися призерами обласних олімпіад, а в Радехові вони є щороку. Хороші досягнення у спартакіаді.
«Перспективи для розвитку закладу є, − переконливо планує Надія Іванівна. – Цьогоріч навчається 86 учнів, через два роки буде вже більше 100. Педагогічний склад теж хороший.
Взагалі, я погоджуюся із твердженням – кадри вирішують все, тому що, пропрацювавши 28 років у трьох різних колективах, можна зробити висновок: хороші колеги – це 30% успіхів у роботі. Добре, якщо й хобі об’єднує людей».
У фольклорному аматорському народному гурті «Перевесло» бере участь із дня його заснування. Високою майстерністю виконання цей колектив відомий за межами області. Надія Іванівна ж була і ведучою, і солісткою, і хористкою. Це джерело наснаги та нескінченний потік позитивної енергії. Ще більший запас духовності черпає вона, співаючи в церковному хорі. І так уже 24 роки.
«Найбільше щастя кожної жінки − це благополучна сім’я, − переконливо стверджує Надія Іванівна. – Два сини пішли моїм шляхом – стали педагогами. Старший Ігор із дружиною та батьком працюють у рідній школі, молодший – у ЗОШ №2 міста Любомля, невістка – у Машеві вчителює».
Тішиться онуками, яких має четверо. Найстарша Саша – шестикласниця. Тарас у цьому році став першачком, а Ян та Даринка – дошкільнята. Радіє, що сину і внуку передала хист до малювання, бачить тягу до знань.
«Директорство я передала в надійні руки, за ним не жалію: на все є своя пора. Треба більше уваги приділити внукам, бо власних дітей лише контролювала, на виховання не вистачало часу. А сама ще лишаюся в школі», – каже Надія Загола.
«Як людину, як фахівця, як керівника, знаю чимало років, − відгукується директор Куснищанської ЗОШ І-ІІІ ступенів Галина Гуменчук. − У всьому лише позитив: порадить, виправить, зрозуміє, підкаже».
Начальник відділу освіти Анастасія Савош назвала Надію Іванівну «суперовим директором». Тепло відгукуються про свого керівника всі члени колективу. А виразила спільну думку заступник із навчально-виховної роботи Лідія Пилипчук, яка 15 років була її правою рукою.
Людина знайшла себе у вмінні організувати, заохотити, згуртувати навколо ідеї, стимулювати за досягнення. Щира, відповідальна, самовіддана, безкорислива, вона горіла сама та запалювала інших. І завжди знаходила час для пісні.
Про її здобутки свідчать десятки грамот, від районної до міністерської, та найбільший успіх – участь у конкурсі «Вчитель року 2014», де Надія Іванівна в номінації «Директор» виборола призове місце за представлення сучасного закладу освіти І-ІІ ступенів.
Галина ВАЩУК