Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter
Мріяла стати стюардесою, та присвятила себе дітям
11:24 28.09.2017

Вихователь старшої групи «Сонях» дитячого садочка №2 міста Любомля Лариса Михайлівна Федончук закінчила Волинський національний університет імені Лесі Українки спочатку за спеціальністю учитель молодших класів та образотворчого мистецтва, а далі, пропрацювавши кілька років вихователем продовженого дня, здобула й вищу дошкільну освіту.

Вже має 19 років педагогічного стажу, а вихователя – 12. Та за такий порівняно невеликий час здобула визнання й авторитет, – пише газета «Новий погляд+».

Вона схожа на дівчину, хоча вже є мамою трьох студентів. Очі, теплі й ласкаві, світяться ласкою і добротою.

«Тільки велика любов до дітей спонукає вибирати професію вихователя чи вчителя, − починає розмову Лариса Михайлівна. – Навіть моя мама якось зауважила: «Я й не знала, що ти так любиш їх».

А я без дітей не можу. І вважаю, що, окрім цього почуття, вихователь має бути чуйним, багатим духовно, відповідальним і організованим. Маленькі дітки розуміють усе, особливо кривди. Для них ми – найперші сокровенні порадники. Малеча навіть ділиться сімейними проблемами, що мене дивує і навіть лякає трохи: невже батьки при дітях можуть таке обговорювати».

У минулому році в її групі було 33 дитини, зараз – 20: 16 стало першачками, а 6 – новеньких. Перший її випуск уже у 8-му класі. Не пориває зв’язків вихователь зі своїми дітьми.

«Як можна забути рідних дітей? А вони за 3-4 роки стають близькими, і хочеться знати про їхні успіхи й невдачі, − говорить вихователь. – Ось і торік Олег Оксентюк зайняв призове місце в конкурсі «Зірки над Бугом», а Андрій Романюк – переможець районного етапу конкурсу з української мови імені Петра Яцика. Значить, недарма приділяю значну увагу мовленню дитини та навчанню грамоти. Якась частинка і моєї праці вкладена у їхні досягнення.

За словами завідуючої закладом Людмили Рачук, Лариса Михайлівна – один із кращих вихователів: у цьому році присвоєно звання старший. Поглиблено вивчає тему «Сенсорне виховання дітей дошкільного віку». Брала участь у «Творчих сходинках педагогів Волині», нагороджена грамотою.

Вона – керівник творчої групи вихователів району «Театралізована діяльність». До речі, вистави для дітей у садочку проводяться щокварталу. Дійові особи казок – самі вихователі. І зручно, і безплатно. Добре налагоджена робота з батьками.

«Найбільше поширена форма – індивідуальна. Характеризую малечу тільки з позитивної сторони. Ще з дитинства запам’ятала випадок, коли вихователька розповіла мамі, що я бігала по всіх ліжках, що не вихована і не слухняна дівчинка. У якому страху підходила до неньки. Відтоді ні слова негативу.

Звичайно, проводжу консультації, збори, залучаю до життя в групі: ремонтів, навчання, концертів. До грошей, які батьки збирають, відношення не маю. Ними розпоряджається голова батьківського комітету Юлія Ушарук. Придбали килим на підлогу, наочність на заняття. Виділили кошти на одне вікно. Тепер у нас затишно й чисто, вистачає меблів».

Подумалося, коли ж ця тендітна жінка встигає своїй сім’ї приділяти увагу.

«Чоловік Анатолій – позаштатний вихователь. І коробки для наочності готує, і столика для занять із сенсорики, і складніші презентації. А діти не пішли моїм шляхом. Не перечила, бо моя мрія – стати стюардесою – не здійснилася, хоча я зараз не шкодую. Діти вже визначилися.

Ангеліна вчиться на дизайнера в Національній академії керівних кадрів культури і мистецтва в Києві, син Віталій – в Київському національному університеті будівництва і архітектури, а найменша Вікторія – в Ковельському медичному коледжі. Усі пішли за покликанням. Треба нам ставити дітей на ноги. Немає часу на улюблене заняття – виготовлення квітів на весільні рогульки. А так хочеться й почитати щось для душі».

Галина ВАЩУК

Коментарі
19 жовтня
Сьогодні
Вчора
17.10.2017
16.10.2017
15.10.2017
Loading...
Підписатися на наші новини
*ви у будь-який момент зможете відписатися від наших новин