Працівниця дитсадка створює оригінальні картини зі стрічок

10 Вересня 2017, 10:00

5046

«Тільки глянеш на тканину й одразу уявляєш, як буде лежати кожна пелюсточка квітки, кожен листочок», – каже Ірина Цвид із Любомля, яка вишиває стрічками.

Все почалося ще зі школи в смт Головне, де й народилася, з перших уроків праці, на яких вишивала гладдю блузку на конкурс, – пише газета «Новий погляд+» за суботу, 9 вересня.

Уже в дорослому віці, вона побачила книгу зі схемами, яку купила собі подруга. Гортаючи сторінки, відразу ж зрозуміла, що дуже хоче спробувати відтворити картинки. Почала вчитися по книзі, потім шукати в Інтернеті нові.

«Це заняття – для душі, воно дуже заспокоює. Побачиш гарні кольори і вже знаєш, який букет туди пасуватиме», – розповідає Ірина.

Надихає майстриню робота в дитсадку №2 м. Любомля, де вона працює інструктором по фізичному вихованню. Саме біля діток, біля їх творчості і народжуються нові ідеї.

Увесь вільний час рукодільниця віддає своєму захопленню. Спочатку, зізнається, гаптувала до четвертої ранку, навіть не помічаючи, як минає час. На першій картині, яку вона залишила собі на згадку, були підсніжники. Є й така, яку завершила за два тижні.

«Найбільше люблю вишивати тюльпани, нарциси, це ще й від настрою багато залежить, від сезону. Але не можеш завжди повторювати одне й те ж, намагаєшся щось змінити, дофантазувати. А найкраще, коли кажуть: «Зроби мені щось весняне», і все, тоді вже віддаєш себе музі», – ділиться Ірина.

Насамперед майстриня купує лляне полотно та стрічки. Розкладає матеріали і ще без ідей починає роботу. А потім вишиває кожну квітку, яка ніби розцвітає на полотні. Комбінує стрічки з вишивкою бісером та гладдю, а коли закінчує картину, то розмальовує її фарбами та купує рамочку, аби вона була справді довершеною.

«Іноді сама сміюся: там вітер повіяв – листочок похитнувся, і картина ніби оживає на очах», – посміхається рукодільниця.

Звісно, перш за все, вона мама чотирьох діток, яка встигає і наготувати, і поприбирати, і домашнє завдання перевірити.

Доньки й сини поділяють її хобі та завжди оцінюють нові роботи. Меланка, найменша, завжди приходить, сідає біля неньки, бере голку, тканину та починає повторювати.

«Подобається, коли мої картини прикрашають чийсь будинок. Адже дивишся на квіти − і відразу настрій підіймається», – підсумовує розмову рукодільниця, яка любить дарувати свої вироби.

Ірина Цвид планує продовжувати вишивати та розвиватися, вигадуючи нові схеми, поєднуючи різні техніки.