Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter
Держслужбовець із Любомля пише вірші та творить у техніці декупаж
08:19 29.07.2017

Зараз існує багато видів рукоділля, різні техніки, однією з яких є декупаж. Це особливий спосіб декорування, що надає поверхні ефекту розпису.

У цьому напрямку працює чарівна жінка, яка має відчуття смаку, Аліна Старунська з Любомля. У робочий час вона – радник голови районної ради, а у вільний – майстриня, яка дарує нове життя старим речам, – пише газета «Новий погляд+» за суботу, 29 липня.

Закінчила Любомльську ЗОШ №3 і вступила у Луцький біотехнічний інститут, де здобула фах еколога. Після третього курсу перевелася на заочну форму навчання та переїхала жити у Київ.

Спочатку працювала у сфері торгівлі, потім – у банку провідним аналітиком у департаменті управління ризиків розвідного бізнесу.

«Потяг до творчості пробудився ще в дитинстві. У школі обожнювала уроки малювання, любила писати вірші. А як народила двоє синочків – Давида та Іванка, то часу для себе стало обмаль.

Коли віддала дітей у садочок, то вирішила зайнятися саморозвитком, пізнати щось нове. Неодноразово, відводячи хлопців, проходила біля магазину з матеріалами для декупажу.

Якось зайшла і накупила різних дрібничок для того, аби розпочати роботу. А Інтернет допоміг розібратися з усіма тонкощами цієї справи, − розповідає Аліна».

Першим виробом була картина з квітами. Звичайно, вона не відрізнялася великою майстерністю, але стала ковтком повітря, який вніс щось нове у цілком розмірене життя.

Потім почала працювати зі склом: декорувала пляшки, посуд для круп.

Наступним матеріалом, на якому вирішила випробувати своє вміння, стало дерево: кухонні дощечки, шкатулки, рамки для фотографій. Навіть взуттєві ящики декорувала.


Пізніше з’явилося бажання творити картини. Купувала полотно, фарби, серветки та сідала працювати. Саме це рукодільниці вдавалося найкраще.


Аліні подобається виготовляти речі у ретро-стилі, щоб був ефект потертості, тріщин, щоб здавалося, наче виріб несе в собі давню історію.

Їй до вподоби те, що у техніці декупаж можна декорувати не лише невеликі предмети, а й габаритні − меблі.

«У мене є кілька старих табуреток, які на черзі для «перевтілення». Треба лише знайти час, щоб їх почистити, затерти лак. В уяві вже вималювалися ідеї, як саме можна задекорувати ці стільці», − ділиться планами майстриня.

Повернувшись у Любомль, рукодільниця зіткнулася з незручностями щодо вибору матеріалів для творчості. У Києві це не було проблемою, а тут єдиний вихід – замовляти їх в Інтернеті. Але є недолік: не завжди співпадають колір і якість.

Окрім декупажу, Аліна пише вірші та есе. А почалося все з восьмого класу: саме тоді народився перша поезія.

Їй до душі любовна лірика та роздуми про філософію життя.

Вона вже друкувалася в газеті «Сім’я і дім», мріє видати власну книгу. Ось її улюблений вірш:

Знайди мене на краю світу.

Відчуй серед мільйонів інших душ.

Люблю тебе, і ніде правди діти.

Мою самотність дотиком своїм поруш.

Почуй мене у шелесті пожовклого вже листя.

В твоїх руках я спокій лиш знайду.

Із сліз своїх зроблю собі намисто,

А смуток, наче квіти, у волосся заплету.

Першим слухачем та критиком як віршів, так і виробів є сестра. Вона завжди вислухає, об’єктивно оцінить, дасть слушну пораду. Лише потім Аліна може прочитати чи показати їх друзям.

«Робота у районній раді – це також моя віддушина. Вона дає можливість знайомитися із новими людьми, розвиватися у незнаному до цього напрямку. Тут теж стараюся застосовувати творчий підхід, так як усі люди різні», − ділиться враженнями радник голови райради.

Аліна також долучилася до благодійної акції «Ярмарок життя», яку організували журналісти газети «Новий погляд+», принесла кілька своїх виробів на продаж і придбала собі сувеніри на пам'ять.

Жінка веде здоровий спосіб життя та привчає до цього дітей. Захоплюється нумерологією, астрологією та психологією.

«Хотіла б мати власну бібліотеку. Саме тому часто купую книги. Електронних взагалі не сприймаю, бо вони не можуть передати тих емоцій, коли тримаєш в руках нове джерело знань, та передчуття захоплюючого сюжету», − розповідає поетеса.

Аліна мріє жити у Франції в провінції Прованс. Мати там маленьку крамничку чи кав’ярню, їздити на велосипеді та присвятити весь час написанню книг.

«Щастя – знайти себе в цьому світі, власне місце під сонцем, однодумців. Це здорові близькі люди, сміх дітей, їх обійми. Щастя – кохати і бути коханою, мати вірного друга. Робити те, від чого гориш. Щастя – це бути закоханим у життя!»


Ірина МАЇЛО

Коментарі

))))))))))))

16:52 29.07.2017

Радник голови районної ради не являється держслужбовцем, це для журналістів на майбутнє. Щодо дівччини - а дічина талановита, гарна і просто молодець.

21 жовтня
Вчора
19.10.2017
18.10.2017
17.10.2017
Loading...
Підписатися на наші новини
*ви у будь-який момент зможете відписатися від наших новин