Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter
93 дні «відсидки» у польській тюрмі: як це було
18:47 08.07.2017

У 2014 році Роман перетинав кордон через пункт пропуску «Ягодин». Їхав на підсадку. До нього підійшла жінка і запропонувала підзаробити: сісти за кермо її автомобіля. Він погодився.

Розповідь чоловіка надрукована у суботньому номері газети «Новий погляд+» за 8 липня.

«На польській митниці в машині знайшли два ящики сигарет. Хоча власниця авто «божилася», що нічого не везе. Штраф виписали на мене, так як був за кермом. Через півтора року прийшов «мандат»: суд призначив 9400 злотих. Оплачувати не було змоги, тому обрав тюрму», – розпочинає розмову чоловік.

Спочатку довелося сидіти «на замку» (як українське СІЗО) у Замості. Пробув там півтора місяця. Потім відправили на 4-5 днів у Грубешов. Там на чоловіка чекало пекло.

«Одного разу завели в камеру, а там вже сиділо двоє охоронців і офіцер. Обзивали сепаратистом, бандерівцем та постійно згадували 1939-ий рік. Побили так, що по стінах йшов до «целі» (камери). Для того, аби викликали лікаря, змушений був порізати вени», − розказує Роман.

До слова, раніше чоловік працював прикордонником, зараз − на пенсії. Причиною побиття було те, що ніби теща польського офіцера колись їхала в Україну і на кордоні її оштрафували. От зять і вирішив таким чином помститися людині, зовсім до цього не причетній.

Потім на 5 днів перевели знову у Замость. Там він написав листа у прокуратуру. Через два тижні прийшла відповідь, що його перенаправили у Грубешов, так як це сталося там. Приїхав представник із цього міста, але довести все одно нічого не вдалося.

«Годували добре і смачно, але мало. Наприклад, давали «росул» із м’ясом, макарони, котлети з ячною крупою. Краща їжа була на Паску. Якось хотів посповідатися, запросили ксьондза, але він не прийшов. Прийшлося мені там святкувати і день народження. Вітали «сокамерники» гучним: «Многая лєта».

Підйом у нас був о 6:30 (за українським часом). Одразу «апель» (перевірка). Сніданок. О 14.30 − обід (подавали перше, друге та багато хліба). Потім тиха година. Обов’язковою була тригодинна прогулянка щодня, зранку або після обіду. Щопонеділка три години грали у волейбол. Два рази в тиждень ходили у лазню. Також три рази в день включали гарячу воду для миття посуду.

У камері було 8 ліжок. Постійно ведеться відеоспостереження. Мобільних телефонів ні в кого з ув’язнених немає. Була в мене з собою машинка, щоб стригтися, то підзаробляв трохи перукарем. За ті гроші міг подзвонити додому. Але рідним не казав, що у тюрмі, не хотів, щоб хвилювалися.

До речі, українці у тюрмі нічого не роблять, бо зазвичай мають малий термін, а ті, хто сидить по 20-25 років, можуть навіть їхати на 5 днів у відпустку.

Я відсидів всього 93 дні. Як виходив, то дали 100 злотих на дорогу. Але, перебуваючи там, вкотре переконався, що ніколи не вір поляку.

Віталіна СВІТЛА

Коментарі
20 вересня
Сьогодні
Вчора
18.09.2017
17.09.2017
16.09.2017
Loading...
Підписатися на наші новини
*ви у будь-який момент зможете відписатися від наших новин